Життєві історії

Мене звати Iван Гаврилович. Маю трьох рiдних дiточок та доньку-приймачку, шестеро внукiв i правнука Iвасика, яких дуже сильно люблю. Хоч дуже давно на пенсiї, донинi допомагаю дiткам у

Мені тоді було вже майже шість років, а братові чотири, коли нас забрала старша сестра. Мама часто пuла, гуляла, ми з братом часто залишалися вдома самі без нагляду,

У давні часи від одного лише слова «прокляття» у людей пробігали мурашки тiлом. Нині навпаки – навіть діти полюбляють лоскотати собі нерви «страшилками». Дорослі частіше говорять, що це

На вулиці була справжнісінька хуртовина, за наметами снігу не було видно поріг малесенької старої хатинки. Місяць цікавим жовтим оком зазирав у шибку невеликого віконця, забувши про сонну землю,

Я тоді пuв безперервно кожного дня. Провалювався у темну невідомість, де не було ні білого дня, ні темної ночі і не хотів ніколи повертатися до реальності, щоб не

Дуже часто останнім часом чую розмови одиноких жінок з дітьми, що складно вийти заміж, що кому вони тепер потрібні. Хочу розповісти вам, як моя мама вийшла заміж в

Я з дуже бідової сільської родини. Такої, що навіть була одна пара кросівок на мене і ще декількох братів та сестер — на «виріст», пише 33kanal З далекого

Микола був дуже вродливий хлопець. Ой, скільки дівчат мріяло про такого високого чорноокого парубка! Йому було з кого вибирати… Вчитися Микола не хотів. Закінчив після школи водійські курси

А винна в усьому техніка. Технічний прогрес вже так далеко зайшов сьогодні вперед, що іноді дуже заважає людям і доводить їхнє життя до повного безглуздя. Довго Олег вибирав