Життєві історії
— Більше жодної копійки на ваші забаганки я не дам, і мені байдуже, що про це подумають сусіди! Мій голос пролунав надто гучно. У великій залі ресторану, де
«Я сподіваюся, що мій брат нарешті відкриє очі й виставить тебе за двері разом із твоїми манатками!» Марина завмерла з телефоном у руці, не вірячи власним очам. Повідомлення
Це місто Моршин, де серед столітніх дубів та лагідного прикарпатського сонця час, здається, уповільнює свій біг. Тут, у затишних вуличках поблизу джерел, повітря наповнене не лише цілющою вологою,
Полтава, де м’яке вечірнє сонце золотить куполи соборів, а повітря в затишних двориках на Леваді просякнуте ароматом свіжої випічки та квітучих лип. У Полтаві люди нікуди не поспішають;
– Я не дозволю твоїй мамі тут господарювати тільки тому, що вона звикла все тримати під контролем? – Мар’яна поклала на стіл ключі, і цей звук видався їй
Славнозвісне місто Полтава, де затишні вулички з каштанами та білосніжними альтанками завжди навіювали спокій. Тут, у самому серці міста, неподалік від Круглої площі, люди вміють насолоджуватися життям: повільно
Я ніколи не думала, що в моєму віці життя може так перевернутися. Але, видно, доля має свої плани — і часом вони зовсім не такі, як ми собі
— Наречений для мене? Та що ти таке, Світлано, говориш? Та ні за що… — я розсміялася так щиро, що аж сама здивувалася своїй легкості. Поправила зачіску, провела
Марія стояла біля дзеркала і приміряла обновки: курточку, черевички… Потім підійшла до шафи, витягла свої хустки й довго перебирала їх у руках, прикладаючи одну за одною до плечей.