Життєві історії
– Якщо вже ви живете з нами, то маєте платити за все разом з нами, – каже мені невістка. А я аж присіла від почутого, бо ж у
– Донечко, мені потрібні гроші, я зовсім витратилася на свята, а треба ж ще за щось весь місяць прожити, – каже мені мама по телефону вранці 2 січня.
Я живу в звичайному будинку на околиці великого міста. Моя квартира на верхньому поверсі, а ось мої сусіди — це справжні родинні люди. Ми з ними добре ладнаємо,
Ігор повертався з роботи, і вже було темно, коли він вийшов з автобуса. Він свідомо тягнув час: пройшов повз свій будинок, зайшов у магазин, довго крутився біля ринку,
Зоряна прожила з чоловіком у шлюбі 22 роки, і весь цей час вона чекала, що от-от стане щасливою, та щастя чомусь не приходило. Хоча чоловік був добрим, турботливим
– Я не приїду в село, не чекайте мене, – заявив мені молодший син по телефону. – Синку, але ж це ж різдвяні свята, час, коли родина збирається
– Це треба так умудритися, 12 років провести на заробітках, і навіть воду собі в дім не провести, – каже невістка моєму синові. І говорить вона це про
– Здалась тобі та полуниця! Подумати тільки, 300 гривень! Ти що, не мала куди гроші подіти? – Іван був явно не в захваті від того, що його дружина
– Це ж Новий рік, сімейне свято, і треба святкувати всім разом, – переконує мене син, бо він бачив, що я не в захваті була від того, як
– Нас вдома на Новий рік не буде, так що ти, мамо, або до брата йди, або будеш сама, – заявила моя донька. Мені від її такого холодного