fbpx

Будинок, в якому ми жили, належав моєму чоловікові, тому після розлучення мені треба було піти. І я нічого кращого не придумала, як їхати на заробітки в Італію. Вирішила, що так уникну людських пересудів і сорому, бо дуже мені було нелегко, коли всі сусіди, знайомі і родичі обговорювали нашу сім’ю

На заробітки в Італію я поїхала не тому, що мені аж так дуже грошей не вистачало, а тому, що від сорому і людських пересудів втікала.

А осоромив мене перед людьми мій чоловік, який за моєю спиною крутив роман з своєю колегою, молодшою за нього на 15 років, аж поки та не повідомила, що дитину чекає.

Мені тоді було 48 років, чоловікові 50. Ми прожили в шлюбі 26 років, і мали все, що треба для простого людського щастя – дім, сім’ю, сина.

До того ж, між нами завжди було взаєморозуміння, тому я справді щиро не розумію, чого моєму Павлу ще бракувало, що він шукав собі щастя на стороні.

Про свій роман і про дитину він сам мені розповів, бо захотів розлучитися зі мною, і одружитися з своєю новою пасією, щоб дитина в шлюбі народилася.

Від несподіванки я просто не знала, що мені робити, адже у нас з чоловіком все було добре, я намагалася бути для нього хорошою дружиною, і в домі завжди був порядок, і за своїм зовнішнім виглядом я ретельно стежила.

Будинок, в якому ми жили, належав моєму чоловікові, тому мені треба було піти.

І я нічого кращого не придумала, як їхати на заробітки в Італію. Вирішила, що так уникну людських пересудів і сорому, бо дуже мені було нелегко, коли всі сусіди, знайомі і родичі обговорювали нашу сім’ю.

Та й про житло для себе мені варто було подумати. При розлученні будинок залишився чоловікові. Але Павло сказав, що дасть мені гроші на однокімнатну квартиру.

Я з гордості відмовилася, сказала, що мені від нього нічого не треба, а квартиру він може купити нашому сину, але не однокімнатну, а мінімум – двокімнатну.

Чоловік так і зробив. А я поїхала сама собі на житло заробляти.

Через 6 років я змогла зібрати гроші на квартиру для себе. Приїхала додому шукати підходящий варіант, і тут мене став шукати мій колишній чоловік.

Сімейне життя Павла не склалося, його молода дружина пішла від нього. Поїхала з дитиною за кордон.

Павло сам жити не звик, йому дружина потрібна, щоб за ним доглядала. От він про мене і згадав.

Колишній чоловік каже, що щиро кається, що все так склалося. Переконує мене, що зрозумів свою помилку і більше такого не повториться. Каже, що лише зі мною хоче провести решту свого життя.

А я, чесно кажучи, навпаки, вже звикла жити без нього, і моє теперішнє життя мені дуже подобається.

Чи готова я щось змінювати, маючи гроші на власну квартиру, теж не знаю.

А з іншої сторони – сім’я, чоловік, син, це теж дуже важливо.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page