Брат одружився і з його дружиною у мене відразу склалися хороші стосунки. Оксана хороша людина і ми з нею чудово ладнаємо. І господарка вона що треба, і дружина хороша, і мама дбайлива. І виглядає чудово, і характер у неї нормальний. І головне, брата мого в Оксані все влаштовує, але це, погодьтеся, головне, раз він Оксану за дружину вибрав.
Єдиний, хто з цим не згоден, моя мама, тобто Оксанина свекруха. І найдивовижніше, що мама у мене також хороша жінка. Але Оксану з перших днів вона незлюбила.
– Ти глянь лише, – бідкається мама мені в черговий раз, – привезла онука. Посиділи, чай попили, малюк заснув. Кажу: давай памперс знімемо. Ні в яку, нічого, мовляв, не станеться.
– Мамо, – кажу, – я б теж не стала знімати. Олежик в неї неспокійний, диво, що взагалі заснув у гостях. І реально, нічого не станеться.
Я тоді маму зовсім не зрозуміла, і мої двоє дітей виросли у памперсах. І мама проти цього ніколи не заперечувала, навпаки, захоплювалася, що тепер дитина може дві години спокійно поспати.
У мене двоє дітей, доньці 10 років та синові 4 роки. А мій молодший брат одружився три роки тому, їх із Оксаною первісткові нещодавно виповнився рік. І всі 3 роки, а особливо з моменту появи на світ молодшого онука, Оксана зазнає постійних повчань з боку моєї мами.
Мама у всьому, що робить невістка, знаходить що не так. Чому Оксана не дає дитині їжу зі столу, пора, він уже великий? І тут же: як може Оксана давати сину пюре із загальної каструлі! Він маленький, треба варити окремо.
Звичайно, Оксані це не дуже подобається, але що вона може вдіяти? Брат пробував поговорити з нашою мамою багато разів. Але мама тоді починала звинувачувати Оксану в тому, що через неї син з матір’ю не може порозумітися.
З останнього. У мами років 20 вже лежать на антресолях 6 рулонів шпалер Шпалери паперові, дешеві, вузькі та малюнок у них — так собі. Навіщо вони були куплені, я вже не пам’ятаю. Але в справу чомусь не пішли. Мама на зорі мого сімейного життя пропонувала їх нам із чоловіком: тимчасово, але ми відмовились.
Мама тоді погодилася, що нам вони не підходять і обіцяла відвезти їх на дачу. Тиждень тому мама прийшла відвідати молодшого онука. Брата не було вдома, Оксана стала хвалитися стінами, які були днями обклеєні новими шпалерами (брат із дружиною в іпотечній квартирі живуть).
– Ось навіщо, – вимовила мама, – витрачати було гроші на шпалери? Коли у мене лежать чудові 6 рулонів, і ти про це знала! Мій син працює один, на перший внесок і я вам гроші давала, а ви їх просто тринькаєте даремно? Ну і що, що не модні, на кілька років пригодилися б, потім вийшла б на роботу і переклеїли!
Оксана після цього візиту плакала, а брат зателефонував мамі і сказав, що не приїде до неї на Різдво, бо Оксана не хоче.
– Уявляєш? Яка! – обурювалася мама в мене.
– Він правий, – кажу, – і ти чудово знаєш, що він має рацію, а до Оксани ти несправедлива. І я б зробила так само, якби моя свекруха так поводилася.
Мама на мене образилася, мовляв, єдина дочка мала підтримати її, а не чужу жінку.
– Вона мені не чужа, – кажу, – вона дружина мого брата і мати мого племінника. І що раніше ти це зрозумієш, то краще нам усім буде.
Образилася мама тепер уже на мене. Не дзвонить навіть і слухавку не бере.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
