Дружина мого рідного брата Євгена дуже цікава людина. Вона говорить одне, думає інше, не зрозумілі нам зовсім її життєві пріоритети. Швидше за все, Олені потрібна наша з мамою квартира, а точніше її частину забрати собі, лише так вона житиме спокійно, але це ж не просто, майже нереально.
І все одно вона щось там задумала собі, щось там прораховує, не може ніяк в житті своєму влаштуватися, та й мого брата Євгена втомила вже своїм невдоволенням. А проблема у неї лише одна – заздрість її і звичайна користь.
Олену мій брат в наш будинок привів майже рік тому, ще поки з наміром одружитися. Зайшла вона така спокійна та чемна до нас, що любо було глянути, привіталася, посміхнулася світлою посмішкою.
Звісно, ми живемо зовсім небідно, наш батько багато часу проводить за кордоном на заробітках, він купив цю трикімнатну квартиру, коли ми з братом ще маленькими були, він вже тоді добре заробляв. Та й обстановка у нас дуже гарна і вартісна, ми вклали в це теж чимало коштів. Правда тато наш дуже рідко буває вдома: в основному на заробітках перебуває постійно, а коли приїжджає з-за кордону, то відразу їде до нашої бабусі, його мами, вона старенька вже, їй допомагати потрібно, щось там підлаштувати. А потім на місяць приїжджає до нас і знову їде на заробітки. Так що ми найчастіше жили утрьох: я, мама і мій брат Євген.
Так ось, прийшла Олена до нас в квартиру, носом поводила, все її абсолютно влаштувало. Відразу ж після їхнього весілля брат привів дружину в свою кімнату. Але Олена мені, щиро кажучи, дуже не подобалася. Готувати їй не треба, так як мама наша хороша домогосподарка і до плити нікого не підпускає – все сама готує для всіх, причому ну дуже смачно. Але Олена після їжі залишала свій і свого чоловіка брудний посуд і не мила, мовляв, свекруха помиє, раз вона господарює на кухні.
Що я ще не могла зрозуміти, так це те, що Олена ніколи, і ніде, крім своєї кімнати, не прибирала. Але є ж ще і коридор, і ванна, і кухня, ці ж кімнати для користування усіх нас разом. Ми з мамою по черзі прибирали скрізь, а Олена – ні разу за весь час. Я зробила їй раз зауваження, але марно, вона навіть й уваги не звернула на це! Мама каже: “Та не кажи ти вже їй нічого зовсім, я сама все зроблю помаленько!” Ось вже ні! А я їй все таки говорила, причому дуже обурено, але замість прибирання ці двоє пішли до тещі жити – там спокійніше було Олені, там поряд з мамою, яка все робить і мовчить.
Але тут невістці стало жити неспокійно, їй вже тепер багато чого не влаштовувало: як це так – ми з моєю мамою в величезній трикімнатній квартирі живемо, а вони тісняться в маленькій двокімнатній квартирі у її матері. Тим більше її мама останнім часом все зрозуміла, і постійно каже доньці готувати і прибирати в квартирі. Моя мама мовчала, а тещі Євгена таке дуже швидко набридло, вона не хоче більше працювати одна на всіх.
Олена стала постійно намовляти Євгена, щоб він говорив мамі, що в квартирі є і його доля, потрібно щосу думати, що на квартиру не претендує. Це, типу, нормально – коли чоловік приводить в свій будинок дружину. а вони, виходить, навпаки, живуть у дружини вдома. Але це ж не її справа! Я і так працюю, отримую непогані гроші, а заміж поки ніхто не кликав. Я розумію, їй було б добре, аби в квартирі не було мене, а мама спокійно собі працювала одна за всіх і мовчала б, а з нашою мамою їй буде добре, вона спокійна, все робить та допомагає без зайвих слів. Так от не буде цього.
Орендувати квартиру або брати в кредит вона поки не хоче: каже, що грошей для цього не мають. Та й тим більше, там їй вже точно ніхто прислужувати не буде. Брат цілий день на своїй роботі, ввечері таксує на батьківській машині, а їй же треба і прибирати і готувати! Працює вона в кафе, де її мати – старший кухар. Зайнята вона тільки в першій половині дня, а потім гуляй – скільки хочеш. Євгена, начебто, влаштовує життя в квартирі у тещі, вони дуже навіть добре ладнають, але невістці весь час не подобається так.
Якось Олена прийшла з братом до нас в гості на свято, і вона давай говорити. Мовляв, у нас батько такий молодець, з його заробітком скільки завгодно можна квартир купити, а у неї батько зовсім для неї нічого не зробив. Пояснюємо їй – що наш батько не мільйонер, він не може усім квартири купувати. Тим більше, частина грошей ще й бабусі йде, його мамі, адже їй теж наша допомога потрібна. Тоді вона каже, що всі люблячі батьки ділять все навпіл, з натяком, що у нас трикімнатна квартира – якраз на всіх по кімнаті, можна і розміняти з доплатою.
Тепер невістка постійно просить мою маму дати їй частину квартири, але батьки ще молоді. Чому вони мають зараз їй щось давати? мені вона нічого не каже. лише мамі, адже знає, що в тієї спокійний характер. А я не хочу, щоб батьки щось комусь давали, нехай живуть своїм життям, вони ще молоді і нікому нічого не винні.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.