Відразу після одруження ми з чоловіком стали орендувати квартиру. Доводилося працювати дуже багато, практично з ранку до вечора, адже нам потрібно було ще відкладати гроші на своє власне житло. чоловік брав на вихідні підробітки, а я навчилася пекти торти і вдома, після роботи, готувала різні смаколики. Бувало й таке, що спали по декілька годин на добу.
Ми таки відклали свої гроші, і трохи грошей дали мої батьки та батьки мого чоловіка і ми купили маленьку квартиру на околиці міста. Квартира була в новобудові, там зовсім не було ніякого ремонту і ми добре розуміли, що нам ще багато потрібно працювати, щоб заробити на той ремонт.
Квартиру ми купили на початку весни, чоловік мій роботящий, він все може сам зробити, але будівельні матеріали дорого коштують, на них потрібно заробити. Ми з Олексієм мали надію, що за літо заробимо гроші, восени він зробить ремонт і до Нового року, ми заїдемо в своє житло.
Та не склалося так, як нам того хотілося.
Ранньою весною мені подзвонила мама, сказала, що потрібно скопати город, а потім посадити картоплю та грядки. Скільки днів ми там все копали і садили не пам’ятаю, бо потім Олексія набрала свекруха. Мама чоловіка і нас покликала до свого городу. Хоча ми вже й часу не мали, але відмовитися не могли, адже незручно якось: одним батькам посадили картоплю, а іншим – ні.
Потім почалося: город потрібно полоти, свекри паркан ремонтували, мама з татом надумали дах перекрити, а зараз ми у них копаємо картоплю.
Щоразу, коли ми пояснюємо, що нам теж потрібно робити ремонт у себе, батьки ображаються, кажуть, що дали нам гроші на квартиру, а тепер вони нам не потрібні. Кажуть, що ми ремонт можемо і взимку робити, адже дах над головою вже є, це ж не на вулиці просто неба, а город не чекає і картопля сама не викопається.
Виходить, що ми дуже багато грошей витратили на оренду квартири в якій живемо, вже скоро й на ремонт не залишиться. Ті гроші, що батьки дали скоро скінчаться, а вони не перестають нам докоряти в цьому.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна