fbpx
Життєві історії
Багато років назад Роман зробив мені пропозицію, він покликав мене заміж. Тоді я від нього просто втекла, він був некрасивий. минуло багато часу і у нашого друга було весілля. Роман теж був запрошений, я ледве його впізнала, а він просто зовсім спокійно підійшов до мене

Ми з моїм чоловіком Романом знайомі з самого дитинства, нам було років по 10 тоді, коли мій найдорожчий чоловік перший раз наважився і запропонував бути з ним парою. Тоді я від нього просто втекла, зовсім не знаючи, що пройде дуже багато часу, перш ніж я закохаюся в нього щиро і назавжди. Після тієї розмови ми намагалися обходити один одного стороною і не перетинатися з ним поглядом, навіть не віталися.

А після – навчання в іншому місті, якісь нові знайомі, нові закоханості і безтурботне молоде життя. У пам’яті його зовсім не залишилося, та й ті дитячі забави зовсім забулися. Минуло вже багато років з тієї милої пропозиції і ось якось настала та наша доленосна зустріч. Наш спільний друг одружувався і ми зустрілися. Досить було тільки одного погляду, щоб посмішка з’явилася на моєму обличчі і почалося наше, тепер вже справжнє кохання.

Ми відразу зрозуміли, що не можемо одне без одного і ніхто не збирається нікого відпускати, що це вже назавжди. Через 2 роки ми моїм Романом відгуляли шикарне весілля, кохання у нас з кожним днем ​​сильніше і міцніше, і це прекрасно. Мій чоловік – це найважливіша людина в моєму житті, він кожен день дає мені привід посміхатися, радіти і зайвий раз переконуватися, що я зробила правильний вибір.

Наші стосунки тривають вже більше 10-ти років і одним з кращих доказів нашої любові є двоє прекрасних близнюків, як дві каплі води схожих на мого найкращого в світі чоловіка. Я відчуваю себе найщасливішою жінкою на світі, найпотрібнішою та найкрасивішою в очах свого чоловіка.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook