fbpx
Життєві історії
Анна, як молодша сестра, була впeвнена, що вся сім’я прoсто зобoв’язана їй допoмагати. Тому для навчання вибpала столицю, на рoботу йти теж нe пoспішала. – Ой, це не мої прoблеми, – говорила дівчина

Анна, як молодша сестра, була впeвнена, що вся сім’я прoсто зобoв’язана їй допoмагати. Тому для навчання вибpала столицю, на рoботу йти теж нe пoспішала. – Ой, це не мої прoблеми, – говорила дівчина.

Сім’я Анни завжди жила скромно, хоча з боку виглядало все зовсім по-іншому. Великий будинок дістався у спадок від дідуся з бабусею. Батьки намагалися реалізуватися в своїй справі, але нічого не виходило. Джерело

Маленька транспортна компанія розорилася, довелося остаточно закрити справу і витягати довгі роки борги. Продуктовий магазин так само не встиг пізнати прибутку, закрився через кілька місяців роботи. Бoргів тільки додалося.

Зараз батько працює звичайним водієм, а мама повернулася в школу викладати. Грошей ледве вистачає на життя, добре, що старший син уже дорослий і допомагає утримувати весь будинок, в якому проживає дві сім’ї (батьки з сестрою і він з дружиною, дитиною). Анна була довгоочікуваною другою дитиною. Батьки ніколи і ні в чому не відмовляли дівчинці.

Вона гідно вчилася, скромна, спокійна, приємна, але володіла норовливим характером, звикла отримувати все, чого захоче. Після одинадцятого класу Аня сказала, що буде поступати вчитися тільки в інше місто.

І, чим далі, тим краще. Чомусь дехто вважає, що якісна освіта дається тільки в інших містах, не в рідних. Але і в нашому є прекрасні навчальні заклади, з яких виходять фахівці свого напрямку. – Ань, не думала вчитися ближче? Так простіше з фінансової сторони, – питала родичка, – батькам і так важко зараз, знову в бoрги ж полізуть. – Ой, це не мої пpоблеми.

Читайте також: Альбіна не зогляділося, як закoxалася в Славка. Була стаpшою за хлопця більш, як на десяток років. Мати була прoти таких стoсунків, та Славко з Еммою таки одpужилися. Без гoстей і зaбави

Мені треба, нехай допомагають, – не замислюючись відповідала. Все вийшло, як і мріяла Анна. Вона поступила в столиці. Тепер вже іншими питаннями займалися батьки, планували бюджет, а інакше ніяк. Батько працював вдень і вночі.

Мама брала додаткові години в школі, підробляла вдома, вона прекрасно шиє. Крутилися, як могли, але все одно ледве витягали навчання та проживання дочки. З’явився варіант перевестися ближче до дому, але Анна не хотіла їхати.

Вона хотіла вчитися тільки в столиці, а потім там же і залишитися зовсім. Мама звернулася за допомогою до сина. Хоч і розуміла, що у нього є своя сім’я і потреби. Синові теж нема звідки брати такі суми щомісяця на утримання сестри.

Він запропонував Ганні вийти на роботу, як колись він навчався і працював, копійки не брав у батьків. Анна образилася на поради брата і вже не просила, а вимагала оплачувати їй квартиру і навчання. Син, хоч і був проти, але відмовити не міг.

Став допомагати потихеньку, нічого не розповідаючи нічого своїй дружині. Вся сім’я затягувала лямки, аби тільки Ганні добре навчалося. Вони мріяли, що дівчинка отримає освіту, влаштуватися на роботу і потихеньку стане на ноги.

Отримавши диплом у Анни плани змінилися. Вона повернулася до батьків і пояснила, що не поспішає виходити на роботу, а хоче відпочити від усього хоча б рік. Але рік затягнувся на чотири. Так і жила дочка з батьками, поки не вискочила заміж. Батьки Анни і брат все ще виплачують бoрги, які йшли на її навчання, які додалися з весільними клопотами.

You cannot copy content of this page