fbpx

Андрій дуже змінився і я вирішила поговорити з його мамою. Марія Іванівна, хоч і була не в захваті від нашого шлюбу, але жінка розважлива і мудра. Свекруха, як людина старого гарту, не сприймала мене лише через різницю у віці. Але краще б я їй тоді не дзвонила. Я хотіла заручитися підтримкою, і чекала, що вона поговорить з чоловіком, якось допоможе нам повернути гармонію у взаємини. Як же я помилялася. Вона вислухала мене і сказала, що треба було думати раніше, адже я йому не пара. Потрібно було слухатися її відразу

Коли ми з Андрієм почали зустрічатися, я була найщасливішою жінкою. Ми дуже підходили один одному, розуміли і підтримували один одного. П’ять років тому ми одружилися. Я переїхала в квартиру до Андрія.

Все було б добре, якби я не знала, що свекруха відкрито мене недолюблює. А все через те, що я старша за чоловіка на три роки. До того ж, зараз я тимчасово не працюю, чоловік працює начальником відділу в банку. Діток, на жаль чи на щастя, поки немає. Взаємовідносини з батьками чоловіка дуже натягнуті. Свекруха практично не приходить до нас в  гості. Замість благословення вона мені сказала: «Рано чи пізно він і так тебе кине».

Мої батьки прийняли чоловіка, як рідного сина. Спочатку, ми жили дуже дружно і мирно. Нам всі відкрито заздрили, як так – без непорозумінь і докорів. Завжди і всюди ми були разом. У нас дуже багато друзів, ми любимо галасливі компанії і вечірки. Життя навколо нас кипить, ми багато подорожуємо.

Але в один момент чоловіка як підмінили. Без причини наші відносини почали псуватися. Чоловік почав докоряти, що ми, а точніше я витрачаю багато грошей. Перш за все, це були слова сказані між іншим. Потім, це вже були конкретні претензії. Після до цього додалися щоденні непорозуміння через всякі дрібниці. Причому, виникали вони на рівному місці. Ми перестали розуміти один одного, перестали підтримувати. Ми не спілкуємося з друзями та знайомими, нікуди не виходимо.

Кілька разів ми намагалися розбиралися, чому так відбувається, і потім, начебто, наступало затишшя. Але все починалося знову і з більшою силою – взаємні претензії, докори і нескінченні непорозуміння. Я дуже втомилася від всього цього, адже це ненормально. Я все думала, чому так і вирішила поговорити з мамою чоловіка. Вона хоч і була не в захваті від нашого шлюбу, але жінка розважлива і мудра. Свекруха, Марія Іванівна, як людина старого гарту не сприймала мене лише через різницю у віці.

Але краще б я їй тоді не дзвонила. Я хотіла заручитися підтримкою, і чекала, що вона поговорить з чоловіком, якось допоможе нам повернути гармонію у взаємини. Як же я помилялася. Вона вислухала мене і сказала, що в іншу сім’ю лізти не красиво. Це наша справа з чоловіком і треба було думати раніше, адже я йому не пара. Потрібно було слухатися її. Але якщо вже ми створили сім’ю, то зобов’язані якось підлаштовуватися один під одного.

Обговоривши з нею всі моменти, вона зробила висновок, що наш шлюб вичерпав себе. Нам потрібно просто розійтися. Марія Іванівна сказала, що такі відносини продовжувати не варто, далі буде тільки гірше.

Чоловікові про нашу розмову я нічого не сказала. Ми, начебто, знову помирилися. Я не знаю, як бути. Я дуже хочу зберегти нашу сім’ю, оскільки дуже люблю свого чоловіка. Після цієї розмови, я боюся, що свекруха почне підмовляти чоловіка, щоб той мене кинув. Адже тепер вона знає, що в нас є проблеми і це може зіграти не в нашу користь.

Навіщо я тільки їй дзвонила? Порада свекрухи мене не влаштовує, адже я хочу зберегти сім’ю. Як мені повернути мир і гармонію в нашу сім’ю раз і назавжди? Невже і справді різниця у віці може так нашкодити нашій сім’ї, чи, можливо, причина в чомусь іншому.

Фото ілюстративне – 7Themes.

You cannot copy content of this page