Navigate
X

Прийшла весна, треба садити городи – брата нема. Знову ми з чоловіком все самі. І своє садимо, і мамі допомагаємо. Ну як її лишити саму? А в селі не посадити город, то щось нереальне, люди не зрозуміють. Брат з дружиною приїжджають до мами лише по великих святах, на все готове, коли знають, що у мами буде добра гостина. Не треба самим витрачатися і щось готувати. Посидять у мами всі дні, а потім ще й повні сумки продуктів з собою забирають. Мені це не подобається, але я мовчу, бо для мами син – рідна дитина, яку вона любить. І мама не бачить того, що ні син, ні невістка їй не допомагають нічим, все тримається на мені і на моєму чоловікові. Тепер на самий Великдень невістка заявила, що вона хоче, щоб свій будинок мама уже на них переписала, вважає, що так буде справедливо

– Думаю, що буде справедливо, якщо мама свій будинок перепише на Тараса, – заявила раптом в неділю невістка, коли ми…

user2

Як будеш їхати, не забудь купити ковбасу, а решта все у мене є, – каже мені мама. – Так я уже купила, таку як ти любиш, не хвилюйся, – відповідаю і посміхаюся. Моїй мамі 70 років, а вона як мала дитина, каже, що в селі ніде такої доброї ковбаси нема, як я з міста привожу. Я тут в магазині беру, рублену, і мама саме таку любить. Ми з чоловіком і дітьми щоразу на свята їздимо до неї в село, це вже традиція, по іншому зараз і бути не може, адже відколи батька не стало, мама сама залишилася

– Як будеш їхати, не забудь купити ковбасу, а решта все у мене є, – каже мені мама. – Так…

user2

Мамо, голубці зроби і холодець, голубці – для мене, а холодець для Сергія, – ти ж знаєш, як ми це любимо, – замовляє мені донька по телефону. – Віро Андріївно, ви ж спечете свій коронний пляцок «Спартак», – питає невістка, і теж по телефону. Ні одна, ні друга не знайшли часу, щоб приїхати і допомогти. Замовляти вони вміють, а допомагати не хочуть. Я роботи не боюся, але одній справді важко. Поки я паски спекла, холодець по тарілках порозливала, пляцки перемістила кремом, салати зробила, то неабияк втомилась.  А ще ж треба було в домі прибрати, вікна помити, штори випрати, одним словом, я ні на хвилинку за тиждень не присіла. Навіть не мала часу, щоб з Михайлом зустрітися

– Хочу я, Вірочко, з тобою Великдень зустріти, – каже мені Михайло і запрошує мене до себе в село. –…

user2

Батьківський спадок змінив наше з сестрами життя. Ми до останнього думали, що батьківська чотирикімнатна квартира приватизована, але вийшло все складно

У нас багато років була дружня сім'я і я ніколи й подумати не могла про те, що квартира наших мами…

Z Oksana

Мова йде про ваших внуків, Анно, ви ж не вижене їх. Та й моя Уляна не винна, що ваш син собі іншу знайшов, – каже з докором мені сваха. Вона мені в Італію зателефонувала, щоб сказати, що це несправедливо я попросила невістку звільнити мою квартиру. – Мамо, залишиш Уляну там, будеш сама комуналку платити, – попередив мене син

– Мова йде про ваших внуків, Анно, ви ж не вижене їх. Та й моя Уляна не винна, що ваш…

user2

З вас чотириста гривень, – не відводячи очей від касового апарата сказала Марійка, продавчиня в місцевому магазині. – Аж чотириста? – заметушилася старенька на касі, і як би вона не старалася витрясти свій гаманець, але назбирала всього триста. – Марійко, тоді забери ковбасу, куплю іншим разом, – Марині Сергіївні стало дуже незручно від цієї оказії, вона залишила ковбасу на касі, заплатила за решту товару і поспішила вийти з магазину. – От навіщо було набирати, якщо грошей немає, лише чергу затримує, – невдоволено бурчали інші покупці, що стояли біля каси

– З вас чотириста гривень, – не відводячи очей від касового апарата сказала Марійка, продавчиня в місцевому магазині. – Аж…

user2

Цей Великдень для Дмитра видався доволі сумним. Ще зранку він щасливий збирався до колишньою дружини та дітей, купив паску, багато солодощів. Але 20 років даремно не минули

Цей Великдень був для Дмитра особливим, він давно планував, що в цей день явиться своїм дітям, яких, за волею долі,…

Z Oksana

Коли чоловік став щодня затримуватися в друзів, Ірина одного дня просто зібрала його речі і виставила за двері. Коли Данило повернувся, дружина сказала, щоб він йшов жити до мами. Відтоді свекруха ледь не щодня телефонує невістці, а перед Великоднем подзвонила і зовиця

- Виходить так, що поки мій син добрі гроші заробляв, був потрібен усім - і дружині своїй Ірині, і синові…

Z Oksana

Мамо, а як ти на це дивишся, що до нас в неділю Вадим прийде? – питає мене дочка. – В цю неділю? – здивувалася я. – Так це ж Вербна неділя, – кажу. – В цей день збираються тільки рідні люди. А я навіть не уявляю, хто такий Вадим. – Ти його бачила, днями я з ним біля підʼїзду стояла, то ти пройшла повз нас, а він з тобою привітався, – каже Ірина. – І що, тільки через те, що привітався, я маю його в гостях приймати? – запитально подивилася я на дочку, але, здається, я вже почала щось розуміти

– Мамо, а як ти на це дивишся, що до нас в неділю Вадим прийде? – питає мене дочка. –…

user2

Перед Великоднем приїжджав мій рідний брат з Києва до нас з батьками в село. Мама й тато натішитися не могли Миколою та невісткою, забули про все на світі, лише годили їй. Микола по всіх родичах поїздив, у кумів гостював, а як збирався їхати додому, батьки йому ледь не пів свині спакували, сиру, сметани, молока, ще й яєць на крашанки для тещі передали, а батько в дорогу гроші в конверті дав. Тільки Микола за поріг, як мама стала скаржитися на самопочуття, а батько сказав, що я картоплю маю дістати, бо після Великодня візьмемося за город. Яку ж я помилку вчинив багато років тому, коли залишився з дружиною в батьків

Минулого тижня приїхав мій рідний старший брат з Києва. Як він вміє робити, навіз нашим батькам всякої всячини, одягу якогось…

Z Oksana