Не минуло і року, як Софія заявила, що в неї роман з одним італійцем, і вона йде від чоловіка. – Мамо, як ти не розумієш, я нарешті зрозуміла, що таке любов, а життя у мене одне. Альберто мені справжнє життя показав, – без сорому хвалилася Софія матері. Перед свекрухою вона теж нічого не приховувала, сказала їй, що та їй заздрить, бо теж хотіла би знайти собі багатого італійця, але їй за 20 років так не пощастило. Не послухала Софія нікого, з чоловіком розлучилася, і пішла жити до італійця, який і справді багато чого їй наобіцяв. Проте дуже швидко вона пошкодувала про свій вчинок
– Не добре це ти робиш, доню. Не по-людськи. Подумай, що люди скажуть, – намагалася Галина напоумити свою доньку Софію,…