Мирослава вкотре йшла попри хату своїх сусідів, і ще здалеку придивлялася, чи не стоїть біля воріт Миколи його машина, бо не дуже вона хотіла з ним в черговий раз зустрітися – занадто болючими для неї були ці зустрічі. Здавалося б, скільки років вже минуло, давно пора все забути, а серце по-зрадницьки тріпоче, коли бачить Мирослава, скроні якого вже посріблила сивина. Мирослава не раз задавала собі питання – хто винен у тому, що вони з коханим не разом? Чому доля зіграла з ними такий злий жарт? Зараз вони сусіди, і чи не щодня бачаться. І як же це важко
Мирослава вкотре йшла попри хату своїх сусідів, і ще здалеку придивлялася, чи не стоїть біля воріт Миколи його машина, бо…