Navigate
X

А де твоє золото, мамо? Я ж добре пам’ятаю, що у тебе його багато було, – не встигла Людмила і привітатися зі мною, як відразу прошмигнула в кімнату, і стала ритися в шухлядах і тумбочках. – Яке золото, доню? – розгублено питаю я. – Твоє старе. У тебе ж були такі великі перстені з натуральним камінням, – уточнює Людмила і продовжує шукати щось у мене в антресолях, навіть табуретку з кухні принесла, щоб повище забратися. Пішла від мене Людмила дуже незадоволена. Вона хотіла продати моє золото, але їй не вийшло

– Мамо, а де твоє золото? Я ж добре пам'ятаю, що у тебе його багато було, – не встигла Людмила…

user2

Вже так повелося, що раз в тиждень мені телефонує моя мама. Вона напрошується до нас, каже, що буде хоче х онуком сидіти, щоб нам легше було. Я кажу мамі, що не потрібно, адже ми з чоловіком і так самі справляємося, а місця у нас мало, ночувати ніде, тому лише усім гірше буде. Тоді мама ображається, кладе телефон, а я змушена знову її вже сама набирати і запрошувати до нас. І тоді я від неї чую вже зовсім сумні речі

А ось й самі подивіться добре, я вам дуже багато допомагаю, ось і з Михайликом посиділа, а минулого тижня гуляла…

Z Oksana

Якось на вулиці почав падати перший сніг. То був ще листопад, але вже почалася сльота, холод, одним словом, мерзенна погода. Анна ходила на ринок, а коли повернулася додому і стала роззуватися, то Світлана, яка підійшла щоб забрати від неї сумки, побачила, що у свекрухи зовсім мокрі ноги. Анні стало дещо не по собі, що та побачила, і вона поспішила змінити тему, стала розповідати, як на вулиці холодно, і попросила невістку зробити їй чай. Світлана зробила вигляд, що нічого не помітила, пішла на кухню ставити чайник, а про себе відмітила, що свекрусі давно вже потрібні нові зимові чоботи

"Яка ж вона у мене добра і хороша", – Світлана дивилася на свою свекруху з щирим захопленням. "Інші дівчата таке…

user2

Якщо свати вам гроші не дають, то чому я маю щось давати? – заявила моя мама і заховала гроші у шухляду назад. – Мамо, ти ж знаєш, яка у батьків Максима ситуація. Вони б обов’язково допомогли, якби не обставини, – нагадала я мамі, та на неї це мало вплинуло, вона була рада, що гроші не треба віддавати. Я навіть не знаю, скільки вона там склала, але сума виявилася пристойною, бо ж ми уже майже три роки економимо на всьому і накопичуємо на житло

– Якщо свати вам гроші не дають, то чому я маю щось давати? – заявила моя мама і заховала гроші…

user2

Якось ми з чоловіком йшли повз великий магазин-сток, і я вирішила зайти. Там мені сподобалися одні черевички, ношені уже, але якоїсь хорошої відомої фірми. Я їх приміряла, розмір підійшов. Але була одна проблема – коштували вони аж тисячу гривень. – Такі нові коштують 300-400 доларів. Це вам ще пощастило, що ви такі знайшли, беріть не думайте, фірма хороша і розмір ходовий. У мене з собою таких грошей не було. Чоловік теж спокійно розвів руками, мовляв, нема грошей. І ми розвернулися і пішли звідти, та ця історія на цьому не закінчилася

– Ну хоч сьогодні вже дали тобі зарплату? Стасе, ти щось приховуєш від мене? Де гроші? А може, у тебе…

user2

Маріє, а може то таки замало – тисячу гривень, все ж на день народження до свахи ідемо, – став панікувати мій чоловік, коли я йому сказала в конверт поставити всього тисячу. – Не хвилюйся, все під контролем, – заспокоюю я його. – У свахи що, ювілей? Ні. Звичайний день народження. Та вона крім кави нічим нас і не пригостить. – Та ну, не думаю, – засумнівався чоловік і почухав себе у потилицю. Йому заради однієї кави і не цікаво нікуди йти. Але я як у воду дивилася – сваха нас неабияк здивувала, але ми в боргу не залишилися

– Маріє, а може то таки замало – тисячу гривень, все ж на день народження до свахи ідемо, – став…

user2

Коли брат розлучився, то дуже скаржився нам на свою колишню дружину. – Я від неї пішов з порожніми руками, все залишив колишній, з собою нічого не взяв, – пояснював своє невдоволення Микола. – А що ти там взяти ще мав? Квартира її, вона ще до шлюбу у неї була, ще й машину її батьки купили, а ти ж нічогісінько туди не доклав, – не змовчала я. Але краще б я нічого не говорила, вдже мама моя розгнівалася від моїх слів

Вже 4 роки тому мій старший брат Микола розлучився зі своєю дружиною. Що там у них з Уляною було, не…

Z Oksana

Цього літа бабуся забрала наших дітей до себе в село. Ми з чоловіком дуже зраділи, адже могли більше працювати і були спокійні. Але раз на два тижні ми купували багато продуктів, все складали в багажник і їхали з усім цим в село, адже розуміли, що в свекрухи пенсія маленька і не неї їй не прогодувати троє людей, тому іноді ще й гроші їй давали, щоб вони й до магазину ходили по смаколики. Та цього літа ще й брат чоловіка привіз до матері і своїх двох дітей: з порожніми руками привів онуків до матері, залишив і пішов. Ми з Остапом здивовані були, адже їм щось їсти потрібно. – Нічого, вони, напевно, забули про продукти, я сама впораюся, грошей в мене трішки є, – заспокоїла нас свекруха. Та за місяць брат чоловіка з дружиною жодного разу не з’явилися і ні копійки матері не дали. Остап мовчить, свекруха теж розгнівати їх боїться, а мені вже набридло все і я сама вирішила набрати Ірину

Я чудово пам'ятаю ще ті часи, коли у мене було таке гарне дитинство з найкращими канікулами в дитячих таборах для…

Z Oksana

Нічого не розумію. Невістка ж знала, що я до них прийду, я ж попередила. Куди вона могла подітися? – говорю я сама до себе під дверима квартири сина. Я була відверто засмучена, адже я перлася через все місто, з двома сумками гостинців, і все заради того, щоб зараз стовбичити тут під зачиненими дверима? Найприкріше, що Юля знала про мій візит, вони на минулому тижні в неділю у мене були, і я попередила, що приїду до них в середу, але все одно пішла з дому

"Нічого не розумію. Невістка ж знала, що я до них прийду, я ж попередила. Куди вона могла подітися?", – говорю…

user2

Ми з Мар’яною 4 роки разом жили однією сім’єю. До РАЦСУ не ходили, адже вважали, що в житті це не головне, вже як у нас буде дитятко, тоді й оформимо все офіційно. Ми жили в квартирі Мар’яни, але я дуже добре, на той час, заробляв і усі гроші вкладав в ремонт. А нещодавно став помічати якусь дивну поведінку з її сторони, таке враження, що вона віддалялася. Я не наважувався почати розмову з Мар’яною про те, що ж могло статися, але вона сама мені відкрила очі на правду

Так вже вийшло, що я вже 4 роки живу в цивільному шлюбі. Раніше ми з Мар'яною планували створити власну сім'ю…

Z Oksana