Мамо, ти тільки не ображайся, але мені здається, що краще буде, якщо ти з Олею житимеш, все ж біля дочки краще, ніж біля невістки, – каже мені син. Я спочатку не зрозуміла, про що він говорить, та потім до мене дійшло – він не хоче, щоб я жила з ними. – Бачу, що ти образилася, але мамо, це ж нормально, якщо є дочка – жити біля дочки. Ми з Тетяною тобі завжди будемо раді, якщо ти до нас у гості заходитимеш. Зрозумій, тепер моя сім’я – це Тетяна і діти, мені треба дбати про їхній комфорт. Після таких слів сина я проплакала цілу ніч, так мені себе було шкода
– То тепер що виходить – мама не потрібна? – питаю прямо я свого сина. А він стоїть, очі понурив,…