Navigate
X

Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить мене моя донька. Можливо, я б їй допомогла, якби не мій чоловік, який категорично проти того, щоб я дочці гроші давала. Він поставив мене перед вибором: якщо я знову віддам всі гроші доньці, він розлучиться зі мною, тому що я ставлю потреби доньки вище за наші спільні інтереси

– Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить…

user2

Мамо, ти стільки років працювала, у тебе є так багато друзів, давай замовимо ресторан і відсвяткуємо як годиться, – запропонувала дочка. Спочатку я хотіла відмовитися, але мені на роботі дали непогану грошову винагороду і я вирішила, що це знак – будемо святкувати. Дочка сказала кликати всіх друзів і співробітників, я так і зробила, вийшло майже 30 осіб. Ми гарно відзначили мій вихід на пенсію в ресторані, звідки ж я могла знати, що це дочка мені вирішила “проводи” влаштувати. І ось на наступний день Наталка почала зі мною серйозну розмову про те, що мені вже час від них з’їжджати

– Нам поговорити треба, мамо. Коли ти плануєш переїзд? – каже мені донька, а я дивлюся на неї і не…

user2

А чого ти до мене приїхала, мамо? Ти ж все життя Надії допомагала, от тепер до неї за допомогою і звертайся! – заявив мені син. Віталій навіть не запропонував мені зайти в дім, говорив зі мною на порозі, слова його були холодними, а погляд чужим. – Синку, невже ти рідну маму в дім не впустиш? – я не могла стримати емоцій і розплакалась. Син уже хотів зачинити двері перед моїм носом, але тут почувся голос невістки. – Віталію, а з ким це ти говориш? – запитала Марта і вийшла в коридор. – Мамо, Ви? – здивовано запитала вона. – Так чого ж ви на морозі стоїте, в хату заходьте. Віталій махнув рукою, розвернувся і пішов, а я стала в коридорі роззуватися, бо дуже зраділа, що невістка таки запропонувала мені до них зайти, адже я мала серйозну розмову

– А чого ти до мене приїхала, мамо? Ти ж все життя Надії допомагала, от тепер до неї за допомогою…

user2

Щось наша Анна останнім часом наче розцвіла. Зізнавайся, у тебе хтось є, з ким це ти так мило щодня щебечеш по телефону? – у подруг-заробітчанок нараз з’явилося багато запитань до Анни. Усі вирішили, що у неї з’явився кавалер. В неділю в парку на Ребібії, як завжди, було людно. Заробітчанки тут збираються у свій вихідний, щоб трохи відпочити, а також поговорити. Анна змінилася останнім часом, і всі це помітили, але сама жінка мовчала, не хотіла зізнаватися, що насправді відбувається в її житті

– Щось наша Анна останнім часом наче розцвіла. Зізнавайся, у тебе хтось є, з ким це ти так мило щодня…

user2

Машину, свахо! Дозвольте нагадати, ви обіцяли моєму сину машину, – стала за столом мені висловлювати претензії мама мого зятя. – І що з того, що обіцяла? А може я передумала? – спокійно відповідаю, докидаючи собі в тарілку салату. Все було добре, ми спілкувалися, пригощалися, жартували, але потім моя сваха почала розмову про те, що хто кому обіцяв перед весіллям, і хилила вона все до того, що я лише вмію багато обіцяти, а свої обіцянки я не виконую. В мене від почутого аж апетит пропав

– Машину, свахо! Дозвольте нагадати, ви обіцяли моєму сину машину, – стала за столом мені висловлювати претензії мама мого зятя.…

user2

Насамперед ви – бабуся, і у вас є обов’язки, – каже мені невістка Ніна. Зазвичай вона намагається мовчати і поводитися гречно, але зараз вона не витримала і вирішила дати волю емоціям. – Помиляєшся, люба, насамперед я – жінка, і мені всього лише 44 роки, тому подобається це вам з Максимом чи не подобається, але я робитиму так як вважатиму правильним для себе. У вас своя сім’я, а мені треба дбати про особисте життя, – спокійно кажу. – А чи не запізно вам про це думати? – ніяк не могла вгомонитися невістка. – Це вже не твоя справа, – відповіла я. – Не тобі мене судити, бо ти навіть не уявляєш, через що мені довелося пройти

– Насамперед ви – бабуся, і у вас є обов'язки, – каже мені невістка Ніна. Зазвичай вона намагається мовчати і…

user2

Вареники у неділю – це тема. Смачніших, ніж твої, я не їв ніколи, – нахвалює мене мій колишній чоловік, доїдаючи ще добавку. А заодно цікавиться справами наших дітей, бо він саме заради них і прийшов – після розлучення він у нас став “недільний тато”. Перекинеться з дітьми кількома словами, перевірить для годиться їхні оцінки, а потім сидить зі мною на кухні. У мене таке враження, що він приходить до нас лише для того, щоб поїсти

– Вареники у неділю – це тема. Смачніших, ніж твої, я не їв ніколи, – нахвалює мене мій колишній чоловік,…

user2

Бабусю, ти вибач, але я до тебе більше не піду, – каже мені моя онука Соломія. – А що сталося? Ти образилася? – питаю. – Так. І ти сама знаєш на що, – чесно відповіла Соломія. Мені 64 роки, і скажу відверто, так прикро мені ще ніколи в житті не було. А все через мою сваху, яка завжди була “доброю і щедрою” бабусею, а я на її фоні виглядала, м’яко кажучи, завжди дуже скромно

– Бабусю, ти вибач, але я до тебе більше не піду, – каже мені моя онука Соломія. – А що…

user2

Гостина – то добре, Василю, але я нікуди не йду, – кажу своєму чоловікові. – А ти сам вирішуй – йти тобі чи не йти. – Марусю, чи не захворіла ти часом? – стривожено глянув на мене чоловік. – Дякую, зі мною все добре, але в гості я не йду. Нехай невістка спочатку навчиться нормально запрошувати гостей. Василь, який дуже любить гостини, був вельми засмучений такою моєю заявою і не розумів, що насправді відбувається. Він дуже хотів піти до сина в гості, та й нагода була – у нашого сина ювілей, 35 років

– Гостина – то добре, Василю, але я нікуди не йду, – кажу своєму чоловікові. – А ти сам вирішуй…

user2

Знову гроші перераховуєш? Бачу, це стало твоїм улюбленим заняттям, – з докором каже чоловік. Я була дещо збентежена, бо думала, що встигну все перерахувати допоки він додому повернеться, але вже була змушена діяти по ситуації. – Маю гроші, і рахую, тобі що до того? – кажу, і збираю зі столу купюри. Я нещодавно з Італії повернулася, де була на заробітках більше 8-ми років. За цей час я додому приїжджала всього 2 рази, бо спочатку не мала відповідних документів, а потім і бажання не було туди-сюди кататися. Надихнув мене на поїздку за кордон мій син. Я поїхала на заробітки в знак протесту, і він це знає

– Знову гроші перераховуєш? Бачу, це стало твоїм улюбленим заняттям, – з докором каже чоловік. Я була дещо збентежена, бо…

user2