Антоніна і досі пам’ятає той день, як з валізами вже стояла на порозі, готова їхати у світи, щоб заробити на краще життя, але її тоді 8-ми річний синочок вибіг за нею і став просити, щоб мама вже нікуди не їхала. – Мамо, а може не треба тобі їхати у ту Чехію? – пригадалося раптом Антоніні. Коли подруга приїхала з Чехії і розповіла, що вона хоче квартиру купити, Антоніну наче гедзь вкусив – заладила вона, що теж хоче їхати, та вона і не уявляла, чим обернуться для неї ті заробітки
– Мамо, а може не треба тобі їхати у ту Чехію? – пригадалося раптом Антоніні. Вона досі пам'ятає той день,…