Navigate
X

Анна сиділа на ліжку в лікарняній палаті, дивлячись у вікно на сірі хмари. Вона залишилась одна. Чому? Це питання не давало їй спокою вже кілька днів. Всі її діти, які жили в одному районі, навіть не зателефонували, не приїхали. “Як так вийшло?” – думала Анна, згадуючи, як вона, молода і сповнена сил, бігала по дому, готуючи їжу, допомагаючи дітям з уроками, намагалася зробити для них все можливе і неможливе. Але тепер вона стала непотрібною

Анна сиділа на ліжку в лікарняній палаті, дивлячись у вікно на сірі хмари. Вона залишилась одна. Чому? Це питання не…

user2

Леся не бачила свою подругу ось уже 18 років, і за цей час багато чого змінилося. Після того, як Ольга забрала у неї коханого, Лесі стало важко навіть згадувати про старі часи. Вона ніколи не очікувала, що її найкраща подруга виявиться такою підлою, що вкраде у неї Ярослава, з яким вони мріяли про спільне життя. “Пробач мені, Лесенько”, – прошепотіла Ольга в слухавку. “Я давно все пробачила”, – відповіла Леся. “Мені шкода, що в тебе так сталося”. Ольга розплакалася, проклинаючи той день, коли забрала у Лесі Ярослава. Вона зрозуміла, що це не принесло їй щастя, і заплатити за це доведеться надзвичайно високу ціну. Але вже нічого не повернеш назад

Леся не бачила свою подругу ось уже 18 років, і за цей час багато чого змінилося. Після того, як Ольга…

user2

Будучи пенсіонеркою, мені було складно прийняти рішення розлучитися з чоловіком, але й жити з ним далі не хотіла вже я. Зібрала речі і вирішила піти до сина з невісткою, думала вони зрозуміють мене. – Мамо, – сказав син, – ти ж стільки років з ним жила. Чому ти зараз вирішила піти? Буває і гірше. Ми розуміємо, що тобі важко. Але ж ти не можеш просто взяти і переїхати до нас. У нас маленький свій дім, двоє дітей

Я сиділа на ґанку будинку свого сина, дивлячись на великий і яскравий квітник. Ті квіти, які я завжди любила, тепер…

Z Oksana

Вранці, коли Валерій прокинувся, Зоряна зізналася йому у своїх почуттях. Вона сказала, що вже багато років жити без нього не може. Зоряна розлучилася з Миколою, хоч і було їй шкода його. Але вона усвідомила, що її любов до Валерія сильніша за все, і що тільки з ним вона буде щасливою. Життя у селі було непростим для них, але вони не звертали увагу на плітки і чутки. Вони жили разом, кохали одне одного, і це було важливо. У кожного своє життя, і Зоряна вирішила, що воно варте того, щоб прожити його з тим, кого вона кохає понад усе

На своєму весіллі Зоряна сиділа мов тінь. Усі навколо раділи, святкували, але їй було так тяжко, як здається ніколи в…

user2

Ліда сподівалася на підтримку старшої доньки, але в той же час вона розуміла, що її життя, її вибір і її рішення мають значення тільки для неї. Старша донька вже мала своє життя і не могла диктувати Ліді, що їй робити. А от молодша донька, Іринка, здивувала маму. Вона відкрито зізналася, що вже давно зустрічається з сином Івана і вони планують побратися. Ця новина стала для Ліди приємною несподіванкою. Родина таки отримала гармонію та щастя, хоча старша донька залишилася ображеною, вважаючи, що її мама і сестра її зрадили, бо вона отримала квартиру, і їй нічого більше не дісталося. Вона не розуміла, чому мама в її віці зібралася заміж, і вважала, що це лише її вигадка

15 років для Ліди пройшли як один день, хоча це було важке і довге випробування. Вона вирушила на заробітки заради…

user2

Марина не змогла поступити в інститут, але це її не засмутило. Вона почала працювати на м’ясозаводі і там познайомилася з Ярославом, сином директора цього підприємства. З Ярославом швидко зав’язався роман – Марина була справжньою красунею. Він не зміг встояти перед її чарівністю, і, незважаючи на незадоволення його заможних батьків щодо цього шлюбу, вони побралися. Ярослав та Марина переїхали в трикімнатну квартиру в центрі міста, а на весілля свекор подарував їм Волгу. Оля теж знайшла свою нішу – вона працювала в школі вчителькою, і до 30 років стала заступником директора. Колеги її поважали, учні любили, але ось з особистим життям було не так просто

Оля і Марина були сестрами, і хоча різниця в їхньому віці складала лише два роки, вони завжди трималися разом. Що…

user2

Ти і сам не уявляєш, настільки тобі зі мною пощастило, – ствердно вкотре зауважила Ліля. Чоловік промовчав. Просто не мав ні сил, ні бажання щось говорити, набридло. Михайло вже дванадцять років у шлюбі, і за цей час від його дружини він постійно чує лише одне: він мало заробляє, і йому неймовірно пощастило, що вона з ним, бо інша жінка давно б пішла

– Ти і сам не уявляєш, настільки тобі зі мною пощастило, – ствердно вкотре зауважила Ліля. Чоловік промовчав. Просто не…

user2

Коли Степан вирішив покинути свою родину, ставлення людей було різним. Дехто осуджував його за такий крок, інші ж, ті, хто знав справжню ситуацію, розуміли, чому він так вчинив. Рішення це давалося йому нелегко, і навіть він не планував, що все закінчиться саме так. – Пішов до молодої, а свою родину залишив без нічого, – шептали за його спиною ті, хто заздрив йому. – Так, а перед людьми він був зразковим сім’янином

Коли Степан вирішив покинути свою родину, ставлення людей було різним. Дехто осуджував його за такий крок, інші ж, ті, хто…

user2

Ганна відчинила двері своєї квартири й уже хотіла піти до своєї кімнати, як раптом. – Ганнусю? Ганна Зінченко, десятий “А”? Ганна обернулася. Наче хтось за душу її торкнувся. І як вона одразу не впізнала. Перед нею стояв неабияк постарілий Володимир Коваленко, її однокласник, якого вона ніколи б в житті не забула. Але ж як він міг з’явитись тут

Ганна Петрівна сиділа на кухні своєї старенької квартири, в руках тримала незаповнений аркуш і думала про те, що цей крок…

Z Oksana

Через кілька днів у сховку було порожньо. – Павле, ти де? – зателефонувала Людмила чоловікові. – У мами, – спокійно відповів він. – А гроші? Де наші гроші? – Якщо ти про мої зароблені, то вони зі мною, – все тим же рівним тоном промовив чоловік. Він зрозумів нарешті, що для Людмили він лише джерело грошей. Тож тихцем узяв усі долари, купив просторий будинок і записав його на матір. А дружині сказав, що подає на розлучення. – Дім, у якому ти живеш, і все, що там є, залишається тобі. Але більше – нічого, – попередив він. Людмила не збиралася відступати. Вона вирушила в село до свекрухи, вимагаючи, щоб та переписала новий будинок на їхнього сина. Інакше обіцяла подати до суду на обох

Людмила зупинилася, ледь не випустивши з рук ключі. Вона щойно відчинила свій потаємний ящик у шафі – і застигла: він…

user2