Я хочу попросити вибачення у ювілярки та в усіх присутніх, — спокійно, але виразно почала дівчина. — Мені дуже прикро, що я збрехала. Мій чоловік Андрій сьогодні вільний. Він не прийшов лише тому, що моя мама попросила його не приводити. Олена Петрівна помітно змінилася в обличчі й спробувала перебити доньку: — Христино, що ти вигадуєш? Ми просто вирішили, що Андрію буде нецікаво… — Ні, мамо, дай мені договорити, — твердо зупинила її Христина. — Андрія часто не запрошують на такі вечори, бо вважають, що він не вміє підтримати розмову про літературу чи мистецтво. Його вважають занадто простим для цього товариства. У кімнаті запала цілковита тиша. Гості перезиралися, не знаючи, як реагувати. — Але при цьому, — вела далі Христина, дивлячись матері прямо в очі, — Андрій стає дуже потрібним і цілком «своїм», коли на дачі ламається техніка, коли треба зробити ремонт у кабінеті чи допомогти з перевезенням речей. Тоді його простота нікого не бентежить. А ще його присутність дуже бажана на святах, де дарують дорогі подарунки. На жаль, сьогодні свято іншого формату, тому Андрій знову виявився невідповідним для нашого кола
«Коли чоловік заробляє руками, це ще не означає, що його можна запрошувати лише тоді, коли у вас тече кран або…