Галина приїхала додому на свій ювілей – 65 років. Доньки вирішили влаштувати велике свято в новому будинку: зібрали родичів, сусідів, друзів. Галина, хоч і була рада, але в глибині душі хвилювалася, бо і не мріяла про таке. Свято почалося гомінко: сміх, пісні, привітання. Всі тіснилися за столом, обіймали ювілярку, бажали довгих років життя. А Галина, втомившись від шуму, вийшла трохи надвір, подихати свіжим повітрям. Вийшла й завмерла: на сусідній ділянці стояв новий будиночок. Невеликий, але такий гарний, мов з картинки. З білими віконницями, акуратним ганочком, червоним дахом. Два роки тому, коли вона востаннє приїжджала додому, його там не було, а тепер – справжня красуня-хата
Галина завжди була жінкою сильною і працьовитою. Все життя вона працювала в колгоспі, а потім, коли господарство розпалося, взялася до…