Зараз мені вже 37 років, маю двоє дітей, хорошого чоловіка. Мої батьки живуть в нашому місті, недалеко від нас. Є ще у мене рідна сестра Марія.
От з Марією, щиро кажучи, я не дуже люблю спілкуватися. Їй 40, вона має чоловіка та донечку. Та останнім часом Марія дуже змінилася. Коли не зустрінемося, сестра скаржиться, що в неї дуже важке життя, виплачують кредит, донька часто недужає, чоловікові на роботі зменшили зарплату, а на роботі в колективі ніхто її не любить, навіть не спілкуються з нею. Батьки дуже її шкодують, а особливо мама.
В мене життя теж не просте, але я ніколи не розповідаю батькам про свої негаразди, не хочу псувати їм настрій і щоб ще й за мене вони хвилювалися.
Якось у мене такий гарний настрій був, щось готувала, консервувала, а тут сестра прийшла в гості. Марія знову стала скаржитися, що їй живеться гірше за всіх, що у неї одні проблеми і негаразди. У мене настрій зовсім змінився, решту дня я ходила сумною, а сестра від мене вже йшла додому з посмішкою, як нічого й не бувало.
А 1-го вересня у мами був день народження. Я їй купила набір рушничків і ввечері ми пішли з чоловіком її привітати. Приїхала сестра з сім’єю, ми гарно посиділи. Вже стали збиратися додому, а мама ті рушники, що я їй подарувала, пакує в торбу моїй сестрі. Я здивувалася, навіть не знала, що сказати, зовсім не очікувала такого. Перед сестрою я промовчала, а коли Марія пішла я сказала мамі, що так не робиться, цей подарунок я купила для неї. Я промовчала, не хотіла говорити, що я теж придбала ці рушники за останні гроші,мені зараз не солодко самій. А мама відповіла, що сестрі ці рушники потрібніші, їй так зараз важко, потрібно їй допомагати.
Дивно якось виходить. Одній дитині мама дала, а в іншої забрала. Мені прикро після того на душі. Я б так ніколи не вчинила.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.