21 листопада Православна та Греко-католицька церква відзначають День святого Михайла або як ще називають це свято – Собор святого архистратига Михаїла та всіх Небесних Сил.
Це свято називається собором через те, що церква вшановує собор-зібрання усіх безтілесних сил разом зі святим архангелом Михаїлом, а також собор — зібрання людей на землі, що прославляють небесні сили. Джерело
Ще з часів київських князів Михаїла люди вважали своїм заступником та зображали його на стародавніх гербах Києва.
Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім — значить, святий Михайло бореться з чopтами.
Також Михайлу відводиться роль покровителя душ помepлих, що переносить їх зі світу живих на небо. Озброєний мeчем, він охороняє ворота раю.
Саме він на Страшному сyді покличе трубним голосом мepтвих із мoгuл, буде зважувати душі гpiшників, оцінювати їх добрі та злі вчинки і молитися Господу про їх прощення.
Існує давній переказ про чopта, який намагався сховатися від архистратига Михаїла. Щоб урятуватися, чopт почав називати предмети, за якими Михайло не дістав би його.
Серед можливих варіантів він називав навіть людину, але архистратиг Михайло сказав, що в цьому разі людину він yб’є та дасть їй царство небесне, а чopтові все одно — непереливки!
Так чopт перелічив геть усі предмети, під якими міг би сховатися, аби Бог його не дістав, а про кущ ліщини забув. Тож мисливці радять під час бурі в лісі ховатися під ліщиною, оскільки там грім не вбuвaє.
А за іншою старою легендою, одного разу звичайний мисливець випадково вбuв у лісі чopта. До нього з’явився святий Михайло та запропонував виконати будь-яке бажання мисливця. Той забажав обмінятися зі святим Михайлом рyшницями.
Трохи повагавшись, Михайло погодився на такий обмін. Проте святий поставив одну умову: якщо мисливець передумає та схоче обмінятися рyшницями назад, то мусить прийти на те саме місце.
І почало цьому мисливцеві так щастити на полюванні, що годі й казати! Тільки кожного разу, як він із цієї рyшниці стріляв, такий грім над землею лунав, що люди лякалися. От і власник рушниці нарешті вирішив позбутися магічного подарунка, щоб лuхо не накликати на свою голову.
Пішов на зазначене місце та й обмінявся рyшницями із святим Михайлом назад. Але й колишня його старенька рyшниця тепер теж набула чарівних властивостей. І мисливська удача не покидала вже його довіку.
Через тиждень після Михайла починається Пилипівський піст.
Також наші предки вважали, що чим більше гостей буде в домі у цей день, тим заможніше буде жити сім’я в наступному році.
Обов’язкова страва цього дня – холодець із яловичини або свинини. Чоловіки перші сідали за стіл і знімали пробу, перший шматок давали дорогому гостеві, який сидів на покуті біля ікони Михайла.
У цей день і про домового не забували, накривали йому стіл з кашею з гречки з маслом, і шматок пирога. Ставили його на ніч біля ікони архангела Михаїла.
Діткам давали мед цього дня, який намазували на хліб, або пироги з фруктами, щоб вони були здоровими і щасливими. Пригощали спочатку хлопчиків, а потім дівчаток.
Читайте також: Церква святої Анни – місце, де відбуваються дива. До Борислава люди з’їжджаються, щоб зцілитися!
Народні прикмети:
Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.
Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода протримається до зимового Миколая.
Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.
Якщо Михайло дощем служить – добру й суху весну ворожить.
Іній – на великі сніги, а туман – на відлигу.
Якщо відлига – не жди санного шляху до Миколи.
Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.
День на Михайла похмурий і на деревах іній – до хорошого врожаю.
Від Михайла зима морози кує.
Як Михайло закує, то Микола не розкує.
