Так склалося, що свого сина я виховувала одна. Багато років тому, мій чоловік кинув нас з безліччю проблем і купою боргів. Мені треба було неймовірну кількість зусиль, щоб хоч якось піднятися на ноги і виховати свого сина. Його батько звичайно платив аліменти, але на ці гроші навіть не можна було оплатити його навчання.
Чоловікові пощастило більше, ніж нам. Він виїхав за кордон і чудово влаштував своє життя. А я ледь зводила кінці з кінцями, щоб прогодувати нашого сина і забезпечити йому нормальне життя. Було важко, але ми впоралися.
Синові вже 15 років, і раптом з’явився його батько. Він десь знайшов номер сина, подзвонив, і домовився з ним про зустріч. До слова, мій колишній чоловік повернувся з-за кордону і зараз займається бізнесом. Ні в чому собі не відмовляє. Так ось, коли вони зустрілися, він подарував синові новенький крутий комп’ютер, а той в свою чергу, через кілька тижнів зібрав свої речі і з’їхав від мене жити до батька. Ну це зрозуміло, у батька то грошей неміряно, на відміну від мене: досі плачу кредит.
Мені завжди здавалося, що я виховала доброго сина. Він і навчався на відмінно, і спортом займався, і завжди такий слухняний був. Але він так просто зміг відмовитися від мене, від своєї люблячої матері. Просто обміняв на нові іграшки і красиве життя. Його батько найняв кращих репетиторів, щоб син поступив у престижний ліцей. Кожні канікули вони літають за кордон.
Я б звичайно не могла собі це дозволити. І так ледве зводила кінці з кінцями. Загалом, мені дуже прикро, бо проміняв мене мій син. Проміняв на іграшки, більше я не спілкуюся з ним.
Він намагається повернути наші минулі відносини, але я навіть уникаю з ним зустрічей, і не відповідаю на дзвінки. На колишнього чоловіка, я теж дуже ображена. Хіба мало того, що він кинув нас 15 років тому з купою проблем і боргів, так ще й тепер, просто взяв, і забрав мого сина. Просто купив за нові іграшки і хороше, забезпечене життя.
Я завжди намагалася виховати доброго, правильного хлопчика, але як виявилося, щось пішло не так. Мене намагалися напоумити мої подруги, що життя з батьком піде йому на користь. Йому в кінці кінців нададуть багато можливостей. Але все було марно, моя образа занадто велика. Я б подивилася, щоб вони сказали на моєму місці. Впевнена, що ображалися б так само. Розумієте, дуже боляче, коли вас зраджує власна дитина, яку ти все життя виховувала.
Я вважаю, що син мене підло зрадив. А зради я не прощаю. Звичайно може, через роки, я зможу відійти від усього цього, і почати підтримувати з ним спілкування, але зараз це вище моїх сил.
Нещодавно мені зателефонував мій колишній чоловік і попросив, щоб я прийняла ситуацію і не ображалася на сина, мовляв, я йому нічого не можу дати, а з ним у сина світле майбутнє. Ось такий сумний підсумок.
Фото ілюстративне – teamo.
