Світлого весняного дня Марія готувала вареники, це була улюблена страва її чоловіка, якого вже поруч з нею немає 10 років.

Про її Івана слава гарна по селу ходила, був він майстром на всі руки. А вже як добре вона з ним так багато років у шлюбі прожила, то про це всі друзі та рідні і близькі люди знали.

Іван був добрий чоловік та гарний батько. Разом з ним вона виростила трьох дітей, зараз вони мають свої сім’ї, а Марія, аж семеро онучат.

Її Іванко, як вона його називала весь час, і родився навесні. В цей день у них завжди збиралася їх велика родина. Усі вітали тата, горнулися до матері, а в їх хаті лунав радісний сміх та щирі вітання.

Вже чоловіка немає 10 років, а діти та рідні завжди, які б не були у них турботи, з усіх усюд з’їжджаються до батьківської хати.

Цього року особливий день. 10 років, як тата з ними немає.

Цього року навіть старенька мати чоловіка приїхала до Марії, онуки її привезли.

Коли за столом ціла родина зібралася, всі згадували Івана лише добрим словом.

Як іноді в житті буває, коли людина вік прожила, а про неї і згадати нічого. А Іван був добрим чоловіком, про нього ще довгі і рідні, і близькі, і сусіди згадуватимуть лише добрим словом. Ось так в житті буває, що про одну людину і не згадують, а іншу – не забувають багато років, а згадують про неї лише найкращі моменти в житті.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.