fbpx

Науковець пояснює, чому худнути можна не всім

Наука довела, що наша вага біологічно зумовлена, – каже італійський психотерапевт, науковий керівник Італійської асоціації з проблем харчування та ваги (AIDAP) Ріккардо Далла Граве.

Наше тіло автоматично регулює співвідношення калорій, що поглинаються і витрачаються – таким чином організм самостійно визначає, яка наша природня вага. Її вчені називають set point (точка рівноваги), тобто стабільна вага людини, коли вона їсть, підкоряючись фізіологічному відчуттю голоду».

Однак у одних вага встановлюється в межах 50 кг, у інших досягає 60, 70, 80 і більше. Чому це відбувається?

ТРИ КАТЕГОРІЇ

«Дослідження генома виявили існування 430 генів, що збільшують ризик наявності зайвої ваги, – уточнює Далла Граве. – Але схильність до набору ваги залежить також від соціокультурних впливів нашого оточення, де пропозиція їжі надмірна, нав’язлива і незбалансована». Всіх, хто стурбований зайвою вагою, можна умовно розділити на три категорії.

«Природно повні» – це люди, у яких set point високий із генетичних причин, куди входять і гормональні особливості. «Вважається, що повні люди об’їдаються і у них немає достатнього бажання чинити опір їжі, – коментує Далла Граве. – Однак все не зовсім так: кожні 19 досліджуваних із 20 їдять як всі інші, але їхня вага при цьому залишається великою. Це особливість обміну речовин: варто втратити перші кілограми, як жирові тканини зменшують вироблення лептину, від якого залежить відчуття ситості, і зростає апетит».

«Нестійкі», їх відрізняють значні коливання ваги на різних етапах життя. Стрес, втома, туга, депресія призводять до збільшення ваги, бо люди цього типу схильні «заїдати» негативні емоції. «В основному вони воліють солодкі і жирні продукти, які надають цілком реальний (хоча і короткочасний) седативний ефект», – коментує Даніела Лучіні, лікар нейровегетативного відділення клініки Сакко в Мілані.

«Хронічно невдоволені» – їхня природний вага в межах норми, однак вони все одно хочуть схуднути. «Жінка, set point якої 60 кг, змушена морити себе голодом, щоби знизити його до 55, – це можна порівняти з тим, що організм повинен постійно боротися, аби знизити свою температуру з 37 до 36,5 градуса» , – вважає Далла Граве. Таким чином, перед нами постає неминучий вибір: щодня – до кінця свого життя – боротися з власною природою або все ж наблизити свій ідеал до реальності.

НОРМА – НЕ ДОГМА

Для того щоб визначити свою «природну» вагу, існує кілька об’єктивних критеріїв. По-перше, так званий індекс маси тіла: BMI (Body Mass Index), який розраховується діленням ваги на зріст у квадраті. Наприклад, для людини, зріст якої 1,6 м, а вага 54 кг, BMI буде 21,1. BMI нижче 18,5 (для чоловіків нижче 20) означає худобу, тоді як норма лежить в межах від 18,5 до 25 (для чоловіків між 20,5 і 25). Якщо індекс потрапляє в проміжок між 25 і 30, це сигналізує про надлишок ваги.

Велике значення мають і конституційні особливості: За даними Metropolitan Life Insuranse, при зрості 166 см для жінки астенічної статури ідеальною є вага 50,8-54,6 кг, для нормостеніка 53,3-59,8 кг, для гіперстеніка 57,3 -65,1 кг. Є простий метод визначення конституційного типу: обхопити великим і вказівним пальцями правої руки зап’ясті лівої. Якщо пальці чітко зімкнулися – нормостенік, якщо кінчики пальців можна ще й накласти один на одного – астенік, якщо не сходяться – гіперстенік.

Сучасні дієтологи розглядають жорстку дієту як порушення харчової поведінки. Що відбувається при цьому з нашим тілом? Воно в очікуванні голодних часів починає перебудовувати обмін речовин, економити, збирати запаси на чорний день. Єдиний спосіб цього уникнути – це відмовитися від самої ідеї, що дієти допоможуть перебудувати відносини зі своїм тілом. Організм ні в якому разі не можна тримати в енергетичному дефіциті, навпаки, він повинен бути абсолютно упевнений в тому, що поживні речовини будуть завжди поставлятися в необхідній кількості, – це запорука стабільної ваги і гарного обміну речовин.

Читайте також: “КОЖЕН 3-Й ПOМРЕ ВІД PAКY”: ДОКТОР КОМАРОВСЬКИЙ РОЗКРИТИКУВАВ МЕДРЕФОРМУ В УКРАЇНІ

За матеріалами журналу “Жіночий порадник”

You cannot copy content of this page