Усі заробітчанки знають, як нелегко даються нам ті євро. Щоб їх заробити, треба кинути чоловіка, дітей, забути про себе і просто працювати, додаючи на купку щомісяця тисячу євро. Це єдине, що служить для нас, заробітчанок, приємним бонусом.
Я поїхала в Італію, щоб житло купити. Ми жили в селі, мали єдину доньку, і я розуміла, що дитині треба придане дати, а у нас нічого немає.
Ольга моя якраз школу закінчила, і поїхала в місто вчитися. А я вирішила, що за цей час я поїду за кордон, і зароблю їй на квартиру.
Чоловік не мав нічого проти, і я поїхала.
За 5 років я приїхала і купила квартиру. Донька вийшла заміж, і відразу пішла жити разом з своїм чоловіком в своє окреме житло.
І Ольга, і її чоловік не могли мені надякуватися за те, що я їм так допомогла.
Взагалі, зять мені трапився дуже хороший, я раділа, що можу дітям допомогти.
Наступних кілька років я працювала, щоб нашу з чоловіком хату до ладу привести, хотілося добудову зробити, ремонт капітальний, а на це теж треба було багато грошей.
Приїхала я через кілька років додому з грошима, думала вже ремонт у себе починати, але тут до нас донька з чоловіком прийшли в гості.
Зять сказав, що має до мене серйозну розмову. Він попросив, щоб ті гроші, які я привезла, я йому віддала. Зять вирішив власну справу започаткувати, і йому на це треба було чимало грошей.
Я не знала, що йому відповісти, а мій чоловік відразу сказав, що він проти цього.
Не знаю чому, але чоловіка я не стала слухати, і всі гроші зятю віддала, під його чесне слово. У мене не було ніяких гарантій, що справа у зятя не прогорить, але мені чомусь хотілося вірити, що все добре буде.
Мій чоловік через це до мене кілька місяців не говорив, навіть хотів розлучатися.
Але в зятю своєму я не помилилася. Його бізнес швидко пішов угору. Так що тепер навіть мій чоловік разом з ним працює, і, до речі, дуже йому все подобається, каже, що зять наш добрий господар і мудрий бізнесмен.
Справи у них настільки добрі, що вони нещодавно великий будинок за містом збудували, і кличуть нас з чоловіком до себе.
Зять мій переконаний, що родина має бути разом – і на роботі, і вдома, бо родина – це сила.
Донька не перестає кликати мене додому, каже, що вже досить з мене тих заробітків. А я думаю, ще рік-два попрацювати, щоб не з пустими руками приїхати, і тоді вже буду насолоджуватися старістю в родинному колі, адже з родиною мені дуже пощастило.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.