Моя дочка вийшла заміж і до народження дитини жила із свекрухою. Не знаю, що у них там сталося, але після виписки до свекрухи Тетяна повертатися не захотіла. Вона зняла квартиру і поїхала з дитиною відразу туди.
Зять був не в захваті від цієї ідеї, але виходу у нього не було, і він пішов за дружиною, тепер живуть разом. Начебто, все добре, молоді мають жити окремо.
Але проблема в тому, що він на орендовану квартиру ні копійки не дає всі ці півтора роки, мотивуючи тим, що оренда – це забаганка самої Тетяни.
Мовляв, у матері ж трикімнатна квартира, облаштована, обжита, з ремонтом. Їх звідти ніхто не гнав, мати їм найбільшу кімнату виділила, могли собі жити спокійно.
Вони й жили там три роки до народження дитини, а потім, мовляв, Тетяна сама вирішила піти. Нехай тепер платить сама, він віддавати гроші за повітря в бетонних стінах не збирається.
Зате зять весь цей час оплачує квартиру своїй матері. Там комуналка велика, сваха сама все оплатити не в силах. Вона сину цю квартиру пообіцяла, от він і старається. Але в цей же час всі їхні витрати оплачує моя донька, і я вважаю, що це не зовсім справедливо.
І доньці, і зятю по 28 років, у шлюбі вони чотири з половиною роки. Я думала, вони після весілля квартиру зніматимуть. Обоє вже працювали, заробляли, тож простеньке житло потягли б. І Тетяна була налаштована знімати.
Коли вже заяву подали, до весілля почали готуватися, ось тоді він і заявив, що знімати не бачить сенсу. У його мами, мовляв, чудова 3-кімнатна в хорошому районі, і безглуздо витрачати гроші на однокімнатну квартиру, коли є можливість жити з комфортом.
Дочка поставилася до ідеї спільного проживання зі свекрухою без захоплення, але сперечатися не стала. А зять сказав, що збиратимуть на своє.
І спочатку жили дуже непогано, з роботи приходили пізно, в будні особливо зі свекрухою і не бачилися. До того ж спочатку у них дійсно виходило збирати. Одну зарплату сміливо відкладали, з другої давали свасі на продукти та комуналку, інше витрачали на себе.
А потім Тетяна пішла у декрет, а її чоловік втратив роботу. Донька, зять і сваха опинилися вдома у режимі 24 на 7, і всі пересварилися. Свекруха вказувала, керувала, лізла у всі щілини: куди поставити комод, яку купити коляску, як прати речі чи як правильно готувати борщ.
У результаті Тетяна найняла ріелтора, за тиждень зняла студію на свої декретні, зібрала речі і переїхала з донькою в новий будинок. Богдан до останнього моменту не вірив, що все серйозно, але, коли зрозумів, що Тетяна не жартує, пішов за нею.
І ось уже півтора роки діти живуть у орендованому житлі, яке донька оплачує сама. Спочатку туди пішли декретні, згодом виплати на дитину. Потім Тетяна вийшла на роботу, онлайн, і вона могла поєднувати догляд за донькою з роботою.
Іноді на допомогу дочці з дитиною приходжу і я. Зять за орендовану квартиру платити не хоче, тому Тетяні моїй доводиться працювати. До свекрухи повертатися вона не хоче, як Богдан її не вмовляє.
Зять привозить продукти, підгузки для доньки, іноді купує щось із одягу. Відверто кажучи, почав скупитися, грошей Тетяні не дає, купує щось зайве вкрай неохоче, дорікаючи їй, що вона витрачає на свої безглузді примхи з орендою великі гроші.
При цьому сам живе в тій квартирі, але плати за неї не хоче. Він вважає, що треба повертатися до мами.
Я доньку підтримую, якщо не хоче вона жити з свекрухою, то що тут поробиш. Але зять в цій ситуації неправий, живе півтора року в квартирі і не платить за неї. І що тут зробити, в цій ситуації?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
