Зять Марії, Олег, був беручкий до роботи, відразу і паркани став поправляти, і ремонт в хаті робити. Марія тішилася, що все так добре складається, а своїх робітників вона пригощала смачними варениками, борщиком і голубцями. Незчулася Марія, як прикипіла до свата. Михайло теж відповідав їй взаємністю. Він спеціально шукав роботу, аби лише прийти до неї. А потім зважився на серйозну розмову

Чи думала Ольга колись, що забере чоловіка від своєї найкращої подруги? Звичайно, ні. Але ж у долі був свій сценарій.

Ольга з Марією були подругами з дитинства, жили в селі на одній вулиці, разом в школу ходили, навіть разом поїхали вчитися в місто, але Ольга поступила в сільськогосподарський технікум, а Марія – в кулінарне училище.

На цьому етапі їхні життєві стежки на якийсь час розійшлися. Ольга познайомилася з Михайлом, вийшла за нього заміж, і поїхала жити до нього в село.

Марія ж повернулася до себе в село, до неї придивися сусід Степан, через якийсь час вони теж побралися.

Життя минало, у Ольги з Михайлом народилося два сина, а у Марії з Степаном донечка Настя.

Доля не була прихильною до Марії, бо Степана її рано не стало, і їй довелося самій ростити свою донечку. Кухаркою вона була чудовою, її кликали готувати весілля і інші банкети не лише в їхньому селі, а й в цілому районі.

Через 20 років в село повернулася і Ольга з сім’єю. Її мама захворіла, і треба було її глядіти.

Подруги відразу відновили своє спілкування, стали ходити одна до одної в гості, і ділитися одна з одною найсокровеннішим.

Одного разу, в розмові за теплим чаєм, зізналася Ольга Марії, що у них з чоловіком не все гаразд, що давно стали вони чужі, навіть сплять в різних кімнатах. А продовжують жити разом лише через те, що дітей мають спільних, та й куди її Михайло піде в свої майже 50?

Марія пошкодувала подругу, але не до кінця розуміла, про що та каже. Вона ладна була б усе віддати, аби лише її Степан зараз був поряд з нею, адже жінці одній, в селі, дуже важко.

Коли старший син Ольги засватав доньку Марії, їхній радості не було меж. Це ж тепер вони не просто подругами, а свахами стануть, і спільних внуків няньчити будуть!

Про такий поворот долі вони навіть і не мріяли, а діти їхні собі сподобали одне одного, і вирішили одружитися.

Син Ольги пішов жити в зяті до Марії, бо там давно був потрібен господар. Жили вони собі тихо, спокійно, в мирі і злагоді.

Олег, зять, був беручкий до роботи, відразу і паркани став поправляти, і ремонт в хаті робити.

Йому на допомогу часто приходив батько. У Михайла теж були золоті руки, а вдвох вони справлялися з роботою значно швидше.

Марія тішилася, що все так добре складається, а своїх робітників вона пригощала смачними варениками, борщиком, голубцями, адже що-що, а готувала вона так, що відірватися неможливо було.

Незчулася Марія, як прикипіла до свата. Михайло теж відповідав їй взаємністю. Він спеціально шукав роботу, аби лише прийти до неї. А потім зважився на серйозну розмову.

– Маріє, ми не малі діти давно. Чого нам ховатися? Люблю я тебе, і бачу, що ти до мене не байдужа. Я з Ольгою своєю розлучуся, і до тебе прийду жити. Приймеш? – ошелешив Марію сват.

– А як же Ольга? Вона нам цього ніколи не пробачить, – відповіла Марія.

– Ми з нею давно живемо як чужі люди, вона навіть їсти мені не варить. Так що, сподіваюся, вона нас пробачить…

Та Ольга не пробачила, коли Михайло з нею розлучився і пішов до Марії, вона куди ходила, там і кляла їм, адже не могла зрозуміти, як могли так несправедливо з нею вчинити її чоловік і її найкраща подругаю

– Спочатку сина забрала, а тепер ще й чоловіка, – голосила Ольга перед людьми.

І люди її шкодували, всі стали на її сторону. А Марію усі засуджували, мовляв, хто б міг подумати, що вона виявиться такою гадюкою…

Ольга сину сказала, що той або додому повертається, або вона і його викреслить з свого життя.

Олег зробив вибір на користь дружини, залишився в Марії. І тата свого він підтримав, бо бачив, як батьки жили останнім часом, що йому тата відверто шкода було.

Отака заплутана життєва історія. Отак доля переплела життєві дороги двох найкращих подруг, які зараз стали ворогами.

А хто винен в цій ситуації – важко так відразу і сказати…

Олеся Біла.

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page