На заробітки я поїхала заради своєї доньки, дуже хотіла я для неї квартиру придбати. На той час Олі було 30 років, вона працювала в школі, вчителькою географії, то ж зрозуміло, що за свою зарплату житло придбати вона не могла. До того ж, мене дуже непокоїв і той факт, що не складалося у Ольги особисте життя, а я про внуків мріяла.
Я собі подумала, що якщо у Ольги буде власне житло, то і особисте життя налагодиться. Попрацювавши чотири роки, я змогла придбати двокімнатну квартиру, і відразу оформила її на дочку.
Мої надії на покращення в особистому житті дочки справдилися, бо майже відразу Ольга почала зустрічатися з хлопцем, і стала з ним жити. Я спеціально з Італії приїхала, щоб з ним познайомитися. Наречений дочки мені зовсім не сподобався, але в той момент я вирішила мовчати, щоб не зіпсувати щастя дочки, бо Ольга тоді виглядала дуже щасливою.
Минуло три роки, тепер я мовчати не можу, і дуже хочу, щоб дочка з ним розлучилася, точніше – розійшлася, бо для того, щоб розлучитися, треба спочатку одружитися, а цей чоловік і досі пропозицію доньці не зробив. Але у них є спільна дитина. Дочка сама все робить, а її цивільний чоловік навіть роботу не може знайти.
По господарству теж від нього допомоги не дочекаєшся, дочка сама продукти купує, сама несе важкі сумки додому, сама готує, сама прибирає. Її чоловік ні тарілку за собою не помиє, ні сміття з хати не винесе.
Я питаю Ольгу – навіщо їй такий чоловік. А вона каже – щоб у дитини батько був. А який він батько, якщо навіть з сином в парк погуляти не піде. Грошей не заробляє, сім’ю не забезпечує, а дочка зараз в декреті. Навіть не знаю, що б вони зараз робили, якби я їм не висилала по 800 євро щомісяця.
Дочці кажу – не треба тобі такого чоловіка, розходься з ним, дитина виросте, навіть не помітить, бо то що з ним, що без нього. Та бачу, не хоче Ольга з ним розлучатися.
Я її з одного боку розумію, адже Ользі зараз 37, це її перші тривалі стосунки. Особливою красою вона не вирізняється, черги чоловіків за нею не стоїть, то ж дочка боїться, що залишиться одна. А як на мене, то краще бути одною, ніж з таким чоловіком.
Дочка і сама все прекрасно розуміє, але розлучатися не думає, вважає, що більше нікого собі не знайде. А я вже просто не знаю, що мені робити. Вирішила поговорити я з своєю рідною сестрою, а вона мені каже, щоб я не лізла в сім’ю дочки, вона доросла, нехай сама вирішує.
Але легко їй говорити – не втручайся. Я ж усе зароблене доньці відправляю, а цей мій зять просто живе собі на всьому готовому, не погано влаштувався. Як мені пояснити Ользі, що поруч з нею не та людина, яка їй потрібна?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
