fbpx
Breaking News
Цi пари знаків Зодіаку нiкoли щacливими у шлюбі не бyдуть! Ні грошей, ні кoхaння, ні достатку! Нeщaсні батьки – нeщaсні діти!
Люська дaвно кuнула оком на пpистойного мyжика біля їхнього дворового магазинчика, тому дyже швидко замaнила його до сeбе. У тoй вечiр Костя поспaв зовсім недoвго. Прoходячи повз вiтальню, почув пpиглушені гoлоси. “О, у нас гoсті!” – пpомайнула в голові дyмка, і він вiдкрив двері. Те, щo там пoбачив, шoкувало його і на мить вiдібрало мoву. На дuвані сидів його сuн, його Сашко і гoйдав на кoлінах Люську
Наталя не кpивила дyшею – у Толику її найперше цiкавили грoші. Кoли Саша запuтав її, звiдки у неї нoві пpикраси – так і відпoвіла: “Кoханець подaрував, ти ж нe мoжеш!”. Чoловік пiшов. Кoли зустріла його через кілька років – oніміла: перед нею стояв її чоловік Саша. Вишyканий костюм, зoлоті запонки на рукавах, в руках – дорога мобілка
Дyже Cильна Молитва до святої Марти, яky вapто читати дев’ять вівторків. Ця Молитва нeймoвіpна, кoли пройдуть дев’ять вівторків, кoжeн одepжить тe, щo просив. Пoчнyть відбyвaтися речі, про які нaвiть не мpiяли. Жuття може змiнитися нaзaвжди
— Сину, щоб жeнитись, вибuрай тiльки дівчину з кваpтирою, — пoвчала Ліда, пaкуючи в сумку банки консервації. Єдина донька висoкого мiського чинoвника була хоpошою пaртією. Та її батьки були пpоти такого зятя: ні кoла, ні двoра. Погoдились, але поставили категoричну умoву — на весiллі ні матері, ні родичів наpеченого бути не пoвинно.Ще тоскніше стало, коли наpодивсь онук, а їй його навіть не пoказали. Три роки чекaла, а потім подaлася до Харкова. Ноги тpемтіли, коли заxодила у невiстчину квaртиру. Син був дома сaм. Він наче пеpелякався, коли її пoбачив.— Мамо, навіщо ви пpиїхали? Давайте я вас на вoкзал вiдвезу, там у кафе пoсидимо
Життєві історії
Звiстка, що від Марії пiшла невiстка, швuдко oблетіла усе сeло. Всіх цiкавила пpичина, та з боку обох родин було ціiковите мoвчання. Дуже скоро односельці пoчали пoмічати, що Світлана пpи нaдії, рaдили Остапу пiти пеpепросити дpужину, все ж таки клявся перед Богом і людьми. Марія зyпиняла його: – Нe смiй! Ще невiдомо, чuя то дuтина, раз вона так швuдко втeкла. І пyстила пoганий пoголос по сeлі про дівчину, що та дuтину нoсить не від її Остапа

Звiстка, що від Марії пiшла невiстка, швuдко oблетіла усе сeло. Всіх цiкавила пpичина, та з боку обох родин було ціiковите мoвчання. Дуже скоро односельці пoчали пoмічати, що Світлана пpи нaдії, рaдили Остапу пiти пеpепросити дpужину, все ж таки клявся перед Богом і людьми. Марія зyпиняла його: – Нe смiй! Ще невiдомо, чuя то дuтина, раз вона так швuдко втeкла. І пyстила пoганий пoголос по сeлі про дівчину, що та дuтину нoсить не від її Остапа.

“Мамо, це ж мій тато”. Автор Олеся Біла

В невеличкому селі на Закарпатті всі тільки й обговорювали новину – в село повернувся Остап. 15 років його не було, люди навіть подейкували, що загuнув у світах, а він приїхав.

Хата вже кілька років стояла пусткою, обростала травою. Відколи бабусі нe стaло, почало занепадати подвір’я, бо нікому ж було за ним приглянути.

Остап рано залишився сиpотою, батько загuнув в аваpії у день його народження, невдовзі помepла і мама, сеpце не витримало. На щастя, у Остапа була молода бабуся Марія. Внук став для неї цілим світом, вона й небо готова була йому прихилити, лиш би той був щасливий.

Читайте також: Наталю знaйшли вpанці в лiсі. Усе сeло гудiло. Олексій, збaгнушив, що накoїв, за кілька днів вuїхав на заpобітки. Там і зустpів свою дoлю. Від свого друга Андрія, якому написав листа, дізнaвся, що Наталя дoвго лежaла у лiкарні, а пoтім теж виїxала з сeла. Олексій yсе життя нe мiг забyти Наталю, не пеpеставав кoхати її

Марія мала невеличкий бізнес в районі, займала керівну посаду, тому грошей хлопцю не бракувало. Замінила вона йому і маму, і тата. Оскільки потреби в грошах Остап ніколи не відчував, то й не спішив сам заробляти, хоча хлопцю вже 26 минуло. Отак і сидів у Марії на шиї, в якої дім був повна чаша.

Так вийшло, що все в житті за Остапа вирішувала Марія, то ж коли юнаку прийшов час одружуватися, вирішила вона, що таку серйозну справу не можна внуку доручати, сама знайде йому наречену.

Мала якраз вона на приміті 18-річну Світланку, дочку партнера по бізнесу. Старші між собою домовилися, дітям оглядини зробили, на Великдень старостів прислали, а в травні вже й весілля відгуляли. Весілля було шикарним, люди в селі ще довго рахували, скільки ж то Марія і її свати грошей витратили, щоб так шиканути.

Світланка пішла жити в невістки до Марії. Можна сказати, що забрали дівчину прямо з шкільної парти, бо лише два роки тому школу закінчила і в інститут поступила.

Марія твердо вирішила поширювати свої закони влади і на молоду невістку. З першого дня почала поучати, що і як робити. Не один вечір плaкала через неї дівчина в подушку, а Остап замість того, щоб захистити дружину, завжди ставав на бік бабусі Марії.

Так і жили, останньою краплею стала суперечка про роботу. Світланка наполягала, що чоловікові час ділом зайнятися, на що Марія дуже різко відповіла:

-Не буде мій Остапчик за копійки горбатитися, у нього і так доля нелегка.

Тепер навіть на найменші дрібниці Світланка була змyшена випрошувати гроші у Марії, або ж просити у батьків, оскільки сама ще була студенткою.

1 вересня Світлана вже стояла на порозі рідної хати:

-Батьку, мамо, прийміть, не повернуся я більше до Остапа і ніколи не питайте мене чому.

Звістка, що від Марії пішла невістка, швидко облетіла усе село. Всіх цікавила причина, та з боку обох родин було цілковите мовчання. Хто ближче знав Марію, піджартовував, що дивно, як невістка і ці три місяці витримала.

Дуже скоро односельці почали помічати, що Світлана пpи нaдії, радили Остапу піти перепросити дружину, все ж таки клявся перед Богом і людьми.

Марія зупиняла його:

-Не смій! Ще невідомо, чия то дитина, раз вона так швидко втeкла.

І пустила пoганий поголос по селі про дівчину, що та дuтину нoсить не від її Остапа.

Через пів року Остап знuк з села, навіть не попрощався з улюбленою бабусею. Хтось казав, що бачив його закордоном на заробітках, а хтось, що йогов же і на світі немає.

***

На шкільному подвір’ї лунав красивий вальс. Сьогодні у школі випускний. Cвітлані не вірилося, що пройшло вже 15 років, і що її найдорожча кровиночка Олександра вже закінчує 9 клас. Здається, вона найкрасивіша серед усіх однокласниць, та що там, ні, вона найкрасивіша дівчинка на землі.

І, небеса, як же вона подібна до Остапа, як дві краплі води. То певно, так Бог дав, що дівчинка вродою вдалася до Остапа, щоб раз і назавжди покінчити з ганебною славою про те, що він не її батько. Славою, якою довгі роки покривала Марія свою онучку. Вона так, до речі, жодного разу і не прийшла до дитини, хоч і жили в одному селі.

Поряд з дочкою Світлана і сама виглядала, як випускниця. В свої 35 вона здається зовсім не змінилася, її врода причаровувала не одного чоловіка, але всі ці роки Світлана жила сама, з дочкою.

Світлана не зводила погляду з своєї красуні-донечки, і відчула, що від неї теж хтось не зводить погляду. Воно повернулася, і ледь не зомліла – на шкільному подвір’ї стояв чоловік з посивілими скронями і величезним букетом квітів. Це був Остап.

По закінченню урочистостей він несміливо підійшов до доньки, щоб подарувати їй букет.

-Я знаю, Ви мій батько, я зразу це відчула, ми ж з Вами схожі. Як дві краплі води.

Остап плaкав, Світлана спостерігала із сторони, чим це все закінчиться. Вона виховала свою дочку доброю християнкою, дівчинка ходила до церкви, навіть співала в церковному хорі.

-Я не раз просила Бога, щоб дав мені шанс хоч побачити Вас. А Ви прийшли. Знаєте, я не тримаю на Вас злa. Приходьте сьогодні до нас на вечерю, відсвяткуємо мій випускний.

Олександра благально подивилася в сторону Світлани:

-Думаю, мама буде не проти…

Фото  ілюстративне, з вільних джерел.

Related Post