fbpx

Звати мене Марія, мені 39 років, є дочка, чоловік. Так склалося, що ми довго жили в кімнатці у чоловікової рідні, жили в дуже непростих умовах. Напевно, наше кохання там і закінчилася. Як тільки з’явилася можливість, відразу ж взяли трикімнатну квартиру в кредит. Відсотки великі, звичайно, але ми якось про це не думали, хотілося скоріше мати своє житло. Вірніше, ми розуміли, що доведеться економити на всьому, але не думали, що це буде так важко. А тепер у нас склалася зовсім непроста ситуація і виходу я не бачу

Я навіть зараз не знаю, з чого саме почати, стільки всього накопичилося за останній час. І в душі, і так по життю. Зрозуміло тільки одне – ми з чоловіком, якось зовсім неочікуванно, стали зовсім чужими людьми, давно б розлучилися, але, соромно сказати, нас тримає зараз тільки один кредит.

Звати мене Марія, мені 39 років зараз, є дочка, чоловік. Так склалося, що ми довго жили в кімнатці у чоловікової рідні, жили в дуже непростих умовах. Напевно, наше кохання там і закінчилася, і взаємоповага також. Як тільки з’явилася можливість, відразу ж взяли трикімнатну квартиру в кредит. Відсотки великі, звичайно, але ми якось про це не думали, не рахували, хотілося скоріше мати своє житло. Вірніше, ми розуміли, що доведеться економити на всьому, але не думали, що це буде так важко.

Зараз нам залишилося платити за квартиру 12 років, мені на той час виповниться за 50 років. Непросто, правда? Ми платимо за все лише 4 роки, за цей час я вже втомилася. Що буде потім, через 5 років, через 10?

Проблема стара як світ – закінчилося кохання. Я не люблю його, він теж живе зі мною, як з чужою людиною. У нормальних обставин ми давно б розлучилися, але ми взяли житло в кредит, а це серйозна проблема. Ніхто нікому не хоче поступатися. І тим більше ніхто не хоче продовжувати економити сильно.

Я, наприклад, навіть не розглядаю ситуацію, що я піду з нашої загальної квартири. З якого дива? В мене дочка. Та й взагалі, не по-чоловічому так, щоб жінка йшла з валізою і дитиною з дому. І потім, я чотири роки теж платила за цю квартиру!

Чоловік рахує також, тільки в свою сторону. Ми з ним не говоримо на цю тему, але тонко відчуваємо. Він, мабуть, уявив своє подальше життя і йому це не дуже сподобалося. Якщо піде з квартири він, то, за правилами хорошого тону, він повинен продовжувати вносити гроші за кредит, але йому ж доведеться орендувати житло, а якщо жінка з’явиться у нього? Суцільні витрати. Та хіба захоче інша людина мовчати.

Поміняти квартиру теж не варіант, це дві однокімнатні, чоловікові ще нормально, а чому я з дочкою повинна бути в однокімнатній?

Вихід тільки один – закрити кредит і розійтися, на яких умовах ще незрозуміло. Мені б хотілося, щоб чоловік пішов просто так, залишивши мені квартиру, але платив кредит за неї також, як і до цього дня, адже зі мною залишиться дитина наша спільна. Але він розумний, йому теж набридла вічна економія на всьому, коли кожна копійка йде на кредит. Ось ми і живемо разом, як зовсім чужі люди, але ще гірше.

Як мені вчинити? Як нам мирно та справедливо розійтися в цій ситуації? Життя проходить повз, поки ми тримаємося за цю нещасну квартиру, а більше ми так довго не зможемо.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – olx.

You cannot copy content of this page