Головна » Життєві історії

Зустрілись дві колишні однокласниці: – Ну, Валю, ти дaєш! Я була відмінницею, універ з відзнакою закінчила, а живу на одну зарплату. А в тебе три квартири, лексус, вcя в золоті

Дата публікації: Життєві історії

Зустрілись якось дві колишні однокласниці, після того як 10 років школу закінчили.

– Ну, Валю, ти даєш! Я була відмінницею, універ з відзнакою закінчила, а живу на одну зарплату. А в тебе три квартири, лексус, прикид, вся в золоті, а в школі ж ти два на два не могла помножити. Як ти так умудряєшся ? За матеріалами

– Та я на два проценти живу.

– Це як?

Читайте також: – Додому з Італії не вернуся, – каже Ольга. – Місяць там витpимую, не більше. Дітям я вже не треба. Заважаю. Із внуками і по скайпу можна поговорити. А чоловік що? Жив же без мене якось ці роки

– Ну ось, їду в Туреччину, купую щось там, скажімо, за один долар, а тут продаю за три – ось на ці два проценти і живу.

Оповіла: Леся Яворська

Вам також може сподобатися
Життєві історії 0
Лідо, ти бачиш десь у мене в квартирі банкомат? З чого ти взяла, що я завжди маю тобі давати гроші? – не витримала я. – Ну навіщо ти так? Вважай, що жарт про банкомат був вдалим. Мамо, ти ж заробітчанка, і я знаю, що гроші у тебе є, а я твоя єдина дитина. Кому ти все це збираєшся залишити? – каже Ліда. – Зачекай, доню. Я ще сама збираюся трохи пожити, тому нікому нічого поки-що не віддаю. А щодо того, що я заробітчанка, так це в минулому, а італійської пенсії, як ти сама знаєш, у мене немає. – Не прибідняйся, мамо, я ж знаю, що ти з собою привезла кругленьку суму. Мені треба цього разу всього 500 євро, – взмолилася дочка. – Нема навіть і 500, вибачай, – кажу. Дочка незадоволено фиркнула, я запропонувала їй випити зі мною чаю, якщо вона вже прийшла
– Мамо, ти не можеш ось просто так сказати, що у тебе зайвих грошей
Життєві історії 0
Прийшла до нас свекруха, сказала, що була неподалік і зайшла, але я в цю версію не повірила, я занадто добре знаю цю людину. Щоб зайвий раз не нервувати, я пригостила маму чоловіка сніданком, і сказала, що мені треба в магазин. Коли я повернулася додому, свекрухи у нас уже не було. Але чоловік сидів якийсь надто накручений. – Марто, нам поговорити треба, – каже. – Присядь. Я присіла, і щось мені підказувало, що нічого доброго він мені зараз не скаже. – Одним словом, дачу ми купуємо собі, але оформляємо на мою маму. Це і буде наш подарунок на її ювілей, – заявив чоловік
– Марто, мама нас у неділю запросила на свій ювілей. Сподіваюся, ти не проти,
Життєві історії 0
Синку, а чому ти прийшов один? Де Софія? – розгублено запитала я, коли побачила, що на дачу Юрій приїхав один. – Вона щось себе не дуже добре почуває, – відповів син і попрямував до батька вітати його з днем народження. В цьому році ювілей чоловіка ми вирішили святкувати на свіжому повітрі. У нас є чудова дача за містом, погода дозволяє, то ж ми вирішили покликати дочку з зятем і сина з невісткою, і посмажити шашлик на природі. Взагалі, сімейні посиденьки в нашій родині – це звична справа, ми часто збираємося разом. Тільки от я помітила, що невістка нас уникає
– Синку, а чому ти прийшов один? Де Софія? – розгублено запитала я, коли
Життєві історії 0
Ти – мама, хто як не ти мені допоможе? – заявила мені моя молодша донька, яка стикнулася з певними труднощами в житті. – Внуки важливіші за гроші, – каже мені Ірина. Дочка кличе мене додому, бо хоче в Польщу на заробітки їхати, і каже, що з дітьми я маю бути, а я запропонувала їй інший варіант – нехай приїжджає до мене в Італію
– Ти – мама, хто як не ти мені допоможе? – заявила мені моя
Життєві історії 0
Рибний суп? В неділю? Ви це серйозно? – свекруха гидливо скривилася, дивлячись на обідній стіл сина. Ніна опустила очі, Артем поспішив її заспокоїти і владнати ситуацію. – Мамо, це суп із червоної риби і він справді дуже смачний, – звернувся він до матері. – Сину, поки ти жив зі мною, я тебе годувала в неділю червоним борщем з м’ясом і варениками з сиром. Подивися на себе, як ти схуд. І це все ваші дієти і ваші рибні супчики, – не вгавала Тамара Іванівна
– Рибний суп? В неділю? Ви це серйозно? – свекруха гидливо скривилася, дивлячись на
Життєві історії 0
В неділю ми прийшли до свекрухи в гості, вона нам відчинила двері, і відразу повідомила, що тепер у неї житиме перша невістка з онуками. На ці слова вибігли і діти з своєї кімнати, які стали обнімати тата. Їхня мама пішла в магазин, тож за час її відсутності свекруха пояснила, що взагалі тут відбувається. – Я Мариночці сама запропонувала до мене переїжджати, щоб я з внуками могла бачитися більше, – каже свекруха. Ми з чоловіком лише переглянулися, бо ж добре знаємо, що мама першу невістку на дух не переносила, а тепер Мариночкою називає
– Це моя квартира і я вирішую, хто тут буде жити, – заявила нам

You cannot copy content of this page