fbpx
Breaking News
Поліна не pозуміла куди він вeзе її з дітьми, а Сергій мoвчав. Пiд’їхали вони до великого зaміського будинку. Вuявився будинок його матері. Поліна бoялася, як вiдреагує майбутня свeкруха на нeї і чyжих дiтей. І тут вuйшла вoна
Oдного pазу Людмила пpийшла в тaкому стaні, так рuдала, що я дoвго не мoгла зpозуміти в чoму спpава. І тут Люда видaла пpиголомшливу новину: Петро її кuнув і пiшов до iншої жiнки. Спoчатку плaкала щoвечора, а потім виpішила чoловіка пoвернути
Уже на 7-му мiсяці вaгітності Олі було пoгано від того, що їй не дoзволили летіти в Індію. Нaрoдила сина і відpазу вiддала матері в сeло. Чеpез рік пpиїхала тiльки зaсмагла Оля, пoбула кілька днів з сином і знoву поїxала. Дaла oбіцянку, що пoвернеться за сином, кoли йому буде вже п’ять
Нiколи не зітpеться з пам’яті тoй вересневий день, кoли кoханий сказав, що в жовтні одpужується з iншою. Через півроку — як гpім серед ясного неба — пpиходить мій коxаний, стає на кoліна, каже, що кoхає лише мене. Oдне моє слово — і він покuне дpужину й жuтимемо рaзом. Та знaла, що у коxаного три місяці тому наpодився синoчок. Забpати бaтька від дитини було для мене стpашним гpіхом
Ліда мала двох синів, та вони не спішили до матері. Кoли чoлoвік залишив цей світ, вона зосталася сама у хaті. Та oднoго дня у дім пpийшла бiдa
Життєві історії
Зустрілись дві колишні однокласниці: – Ну, Валю, ти дaєш! Я була відмінницею, універ з відзнакою закінчила, а живу на одну зарплату. А в тебе три квартири, лексус, вcя в золоті

Зустрілись якось дві колишні однокласниці, після того як 10 років школу закінчили.

– Ну, Валю, ти даєш! Я була відмінницею, універ з відзнакою закінчила, а живу на одну зарплату. А в тебе три квартири, лексус, прикид, вся в золоті, а в школі ж ти два на два не могла помножити. Як ти так умудряєшся ? За матеріалами

– Та я на два проценти живу.

– Це як?

Читайте також: – Додому з Італії не вернуся, – каже Ольга. – Місяць там витpимую, не більше. Дітям я вже не треба. Заважаю. Із внуками і по скайпу можна поговорити. А чоловік що? Жив же без мене якось ці роки

– Ну ось, їду в Туреччину, купую щось там, скажімо, за один долар, а тут продаю за три – ось на ці два проценти і живу.

Оповіла: Леся Яворська

Related Post