Коли я дивлюся в свій гаманець, мені стає сумно, бо відколи я вийшла заміж, там ніколи немає грошей. У шлюбі я вже 5 років, ми з чоловіком маємо трирічну донечку, живемо в його спадковій двійці. Перед весіллям чоловік зробив в квартирі хороший ремонт. Крім того, у чоловіка є машина, а також дача в хорошому обжитому селищі недалеко від міста, правда, дача навпіл з своєю мамою.
Свекруха у мене хороша, особливо не лізе ні з порадами, ні з непотрібною допомогою. Ми з нею з самого початку відмінно ладнаємо. Вона на дачі практично все сама робить, ми з дитиною приїжджаємо туди, щоб відпочити.
І здавалося б, в нашій сім’ї дійсно все добре: є і дах над головою, і машина з дачею. Проблема тільки в одному – чоловік зовсім не дає мені грошей. Він вважає, що мені вони не потрібні. Антон сам оплачує комуналку, купує продукти, привозить господарчі товари. Якщо потрібно купити щось з одягу чи взуття дитині, я вибираю в інтернеті моделі, показую чоловікові, і, якщо він схвалить і оплатить, замовляю речі.
Іграшки теж купує чоловік, але дуже неохоче, на іграшки йому вічно шкода. Він вважає, що досить тих, які нам дарують. За кожну іграшку мені доводиться доводити, що вона потрібна для розвитку дитини, а не просто мені захотілося її купити ні з того ні з сього.
Час від часу Антон щось купує, але після цих суперечок вже і радості ніякої від покупки немає. Є ж якісь іграшки, мовляв, нехай з ними і грається. Я вже хвилююся наперед, що зараз дочка піде в садок, побачить у дітей всякі штуки, почне просити. А у нашого тата взимку снігу не випросиш!
З одного боку, скаржитися начебто нема на що: ми з дитиною ситі, взуті, одягнені, живемо у своїй гарно облаштованій квартирі. Мені чоловік теж купує тільки ті речі, які дійсно потрібні, на його погляд. Якщо старі черевики ще нормальні – навіщо купувати нові? Але якщо дійсно взуття потрібне, тоді купуємо.
І хоч чоловік зараз мене повністю утримує, я якось по-іншому уявляла собі фінансування в сім’ї. І хоч дитині вже три роки минуло, на роботу я поки вийти не можу, потрібно спочатку прилаштувати дитину в садок. Мені дуже хочеться мати свої гроші. Ті ж іграшки купувати дочці, наприклад, або книжки. Або шоколадку собі, чому б ні?
Я навіть не знаю, скільки заробляє мій чоловік. Тому абсолютно не в курсі, що ми можемо собі дозволити купити на даний момент часу і чи є у них взагалі запас за душею? Що буде, якщо чоловік завтра, наприклад, залишиться без роботи? На всі ці питання чоловік відповідати не хоче, мовляв, це його справа.
Якщо поглянути з боку на нашу ситуацію, то здається не все так погано. Але зовсім не мати грошей в гаманці, це занадто. Зранку я хотіла приготувати щось смачненьке, подивилася в холодильник, а там ні сметани, ні яєць. Якби я мала гроші, я б пішла в магазин і все це купила. А так довелося чекати, поки чоловік прийде з роботи. А обід я готувала з того, що було в холодильнику.
Я не знаю, як переконати чоловіка, що мені теж потрібні гроші.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
