fbpx

Зранку в суботу нам зателефонувала свекруха і сказала, що зараз зайде до нас на розмову. А через годину вона з’явилася у нас разом з молодшим братом

Чотири роки тому я переїхала в квартиру до свого вже законного чоловіка. Це житло залишилося йому від бабусі. Вона сама жила в обласному центрі, а батьки чоловіка в невеликому містечку за 70 кілометрів.

– Я дарую вам цю квартиру, – урочисто промовила мама Олександра на нашому весіллі, – небагато молодих родин можуть похвалитися своїм житлом відразу. Але ми з чоловіком – все для дітей.

Ми з чоловіком вирішили підкопити грошей на машину, зробити ремонт у старенькій квартирі, де його не було, здається, з кінця 80-х років минулого століття. Але документи Олена Петрівна так і не переоформила на сина. Та схоже й не збиралася.

Одного разу в суботу нам зателефонувала свекруха і сказала, що зараз зайде до нас на розмову. А через годину вона з’явилася у нас разом з молодшим братом. Пропозиція у неї була така – молодший син поступив в наше місто на навчання, отже, житиме з нами.

– Ти, Маріє, – звернулася свекруха до мене, – не забувай, що квартира моя, а діти мої для мене однаково дорогі. Годуй, доглядай. Вважай, твій рідний брат.

Те, що Артем не вважав за потрібне навіть чашку вимити, не кажучи вже про інші навички побутового самообслуговування — це одне. Він міг заявитись вночі і голосно розмовляти по мобільнику, міг з’їсти в холодильнику все, не питаючи, а чи вечеряли інші. Вчився він заочно, роботу шукати не поспішав.

Олена Петрівна приїжджала з перевірками два рази в місяць.

– Чому в Артема купа брудних речей? Важко випрати? Ви ж рідні люди, що живете у моїй квартирі, могла б постаратися.

Чоловік за мене заступився, сказав, що брат може речі в пралку засунути і в кімнаті прибрати дівер теж може самостійно.

– Якщо ви у мене жити за моїми правилами не хочете, – каже Олена Петрівна, – шукайте варіанти жити у себе. Коли це я казала, що дарую квартиру? Не могла я цього сказати, маю двох дітей, я не можу обділити молодшого. І ділити її між вами я не буду. Ви беріть собі житло в кредит, а цю квартиру я залишу Артему.

Тепер нам треба виселятися. Грошей на перший внесок ми поки не маємо. Та й в цю квартиру за 4 роки ми вклали чимало коштів, а тепер все треба залишати братові.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page