Тетяна росла єдиною дитиною в сім’ї, тому батьки постаралися, щоб дівчина пішла вчитись в університет, щоб мала освіту. Тетяна поїхала в місто вчитися і стала найкращою студенткою на факультеті, і вже три роки здавала сесії на відмінно.
Іван був її одногрупником, він теж родом з села, але з сусідньої області. Нещодавно не стало його мами. Вдома залишився батько з ще зовсім маленькою сестричкою. Наталочці нещодавно виповнилося п’ять років. Іван гарний хлопець, можливо, Тетяна колись і вийшла б за нього заміж, але зараз їй треба ще вчитися, адже попереду ще два роки.
Тетяна приїхала на канікули додому. Одного разу на її подвір’ї з’явився невідомий чоловік. Вона була дуже здивована, коли зрозуміла, що це батько Івана.
Тетяна його впізнала, хоч особисто не була з ним знайома. У її Івана такі ж глибокі сині очі з довгими віями, а ще, юнак показував їй не раз їхні сімейні фото.
Звідки він тут? – подумала дівчина. І для чого приїхав? Тетяна запросила чоловіка увійти, але він відмовився, натомість просив дівчину вийти у двір. Спочатку вони стояли на сходах, дивилися один на одного і мовчали.
Дівчина вирішила, що потрібно переривати незручне мовчання і запропонувала батькові присісти на лавочку.
– Тетяно, виходь заміж за мого сина. Чого вам тягнути? – нарешті почав він. – Так вийшло, що моєї дружини не стало, а у мене ще є Наталочка. Їй догляд потрібен, скоро в школу піде. Я весь час на роботі, нам в будинку господиня потрібна, а Наталочці – мама, якщо можна так сказати. Ти подумай з відповіддю, не спіши. Село у нас далеке, не таке, як ваше, практично поряд з містом. Нам до обласного центру треба годин п’ять добиратися транспортом. Але у нас тихо і гарно, Карпати – вони прекрасні.
Тетяна не знала, що відповісти. Але батько був чесний з нею, і сказав все прямо, як є.
– Одружуйтесь, чого вам тягнути?
Але дівчина відповіла, що заміж не збирається, поки не закінчить навчання.
Батько Івана поїхав додому нізчим, а дівчина всю ніч думала над його пропозицією. Зранку Тетяна прокинулася, і першим же автобусом поїхала на вокзал. Під вечір вона добралася до хати Івана. Хлопець дуже радий був бачити кохану. Про справжню причину її приїзду він і не підозрював, адже нічого про пропозицію батька не знав.
Тетяна спробувала пожити у них влітку. А восени молодята відгуляли весілля. Найщасливішою була Наталочка, яка не переставала кликати Тетяну мамою.
Дівчина приїхала до них в село на канікулах, а залишилася там на довгих двадцять років. Тетяна жодного разу не пошкодувала, що прийняла дивну пропозицію свого свекра.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
