Стефанія і сама не знає, як так вийшло, адже вона не хотіла, щоб все саме так склалося. Вона ж нічого такого не сказала, а син образився і вже 10 років з нею не спілкується.
Той день Стефанія не забуде ніколи. Вона пішла на роботу, а вдома залишилася невістка. Рік тому син одружився і Стефа сама запропонувала їм поки з нею пожити. Квартира у неї велика, трикімнатна, то ж місця всім вистачить.
Невістка Надія була молодою 20-річною дівчиною, яка щойно випурхнула з маминого гніздечка і відразу потрапила до свекрухи. Стефанія була жінкою непоганою, але у неї був один недолік – все мало бути так, як сказала вона. В принципі, Надія і не намагалася їй перечити. А той випадок швидше був прикрим непорозумінням, ніж умисно спланованою проти свекрухи акцією.
А було все так. Зранку Надія прокинулася і зрозуміла, що їй нестерпно хочеться вареників з вишнями. Вдома вже нікого не було, і чоловік, і свекруха були на роботі. Надворі були перші дні весни, то ж про свіжі вишні годі було й мріяти. Надія відкрила холодильник і в морозильній камері побачила мішечок з замороженими вишнями.
Оскільки він був один, в голові у неї промайнула думка, що варто було б запитати дозволу у свекрухи, але та слухавки не брала. Вареників з вишнями хотілося нестерпно, то ж дівчина швидко взялася до роботи. Мама ще змалечку навчила її ліпити вареники, то ж через якусь неповну годину дівчина вже ласувала улюбленою стравою.
Не забула вона і про чоловіка з свекрухою – наліпила і для них і поставила в морозилку. Але коли повернулася додому Стефанія, сюрприз від невістки її не вразив. Вона дорікнула Надії, що перш, ніж таке робити, треба дозволу запитати. А з тих вишень вона планувала спекти пиріг на свій день народження, спеціально для цього їх приберегла.
Ті вареники свекруха їсти не стала, а ображена Надія проплакала всю ніч. Син став на сторону дружини, мовляв, мама вишень їй пошкодувала, тому на наступний день вони зібралися і пішли жити на знімне житло. А Стефанія замість того, щоб якось зам’яти цю ситуацію, теж в свою чергу образилася, мовляв, не запитала дозволу, та ще й вибрики свої показує.
Так на рівному місці і посварилися. Як виявилося згодом, бажання з’їсти вареників з вишнями виникло у невістки не просто так, вона чекала дитину. Але через цей безглуздий інцидент свою внучку Стефанія так і не побачила. А пройшло не мало-не багато – 10 років.
***
В ту неділю Стефанія твердо вирішила – якщо через вареники вони посварилися, то вареники їх мають і помирити. Жінка встала рано-вранці і наліпила цілу купу вареників з вишнями. А потім, вперше за довгий час набрала сина.
– Мамо, а звідки Ви знали, що я саме сьогодні знову дуже захотіла вареників з вишнями, – погладжуючи свій помітно округлий животик, запитала Надія.
– Діти мої, як добре, що Ви мене пробачили і не тримаєте на мене образи, – лагідно щебетала Стефанія. – Та я готова для Вас тепер хоч щонеділі вареники ліпити, аби ми лише жили в мирі.
Спеціально для ukrainians.today. Передрук без гіперпосилання на ukrainians.today заборонений.
Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.
