Зоя була хорошою жінкою, але вже надто любила вона гроші. Тому Іван з самого початку їхнього сімейного життя став їздити на заробітки, бо так захотіла його дружина.
– Нам треба будинок, – спочатку казала Зоя. – Потім ми зробимо шикарний ремонт, потім купимо гарні меблі. І машину. А краще дві, щоб у мене була своя, – планувала вона.
А Іван лише мовчки на неї дивився, і рахував в голові, скільки ж це треба йому років на заробітках сидіти, щоб усе це дружині подарувати?
Любив Іван свою Зою, красунею вона у нього була, боявся дуже її втратити, от і робив все так, як вона казала. Роками гарував на заробітках, аби лише дружину зробити щасливою.
Та була у Зої ще одна риса, яка не дуже подобалася Івану – надто вже любила Зоя прибіднятися. Отак, чи серед родичів, чи в колі подруг, зайде мова за гроші чи за достаток, а вона відразу починає нити, які вони бідні-нещасні.
Зоя постійно прибіднювалася при родичах та друзях, хоча ті чудово знали, що вона неправду каже. А червоніти за неї доводилося чоловікові, котрий, виходить, мало заробляв і не міг гідно забезпечувати їхню родину.
Іван не раз просив Зою схаменутися, і не паплюжити його перед людьми, адже він і так старається понад силу, от їхні двоє дітей виросли, а він і не знає як і коли, бо вдома його ніколи не було.
Зрештою, це постійне скиглення про бідність набридло чоловікові, і коли вона вкотре завела «пісню» про те, яка вона бідна та нещасна, чоловік сказав при всіх: “Годі брехати, Зоє. Ми чудово живемо, усім би так”.
Зоя аж ніяк не сподівалася, що її зазвичай мовчазний Іван отак при всіх їй рота закриє. Гості відразу замовкли, а Іван, який цього разу не на жарт розлютився, продовжував усім присутнім доводити, що їхня сім’я ніколи не зазнавала фінансових труднощів.
– На будинок ми витратили близько 60 тисяч доларів, ремонт нам обійшовся в 40 тисяч, меблі – ще 30 тисяч, облагородження подвір’я – 25 тисяч, авто з салону – 30 тисяч, я вже не кажу про твої численні шуби і золоті прикраси, – розійшовся Іван.
А щоб не бути голослівним, він витягнув старий зошит, в якому, виявляється, чоловік записував усе, що заробив, і усе, що витратив – з уточненням де, коли і на що.
Зоя, яка і не підозрювала, наскільки скрупульозним в цьому плані виявився її чоловік, відразу замовкла, навіть образилася, що він мало того, що не дозволив їй в черговий раз понити, а ще й озвучив такі шалені для людей суми! Так тепер вони всі їм заздрити почнуть! Цього Зоя боялася найбільше – людської заздрості, тому і любила прибіднятися, а тут чоловік взяв і відкрив всі карти.
Тепер настала черга червоніти дружині, але вона викрутилася, сказавши, що для забезпеченого життя тих грошей, що вони заробляють – недостатньо.
А коли гості розійшлися, на Івана чекала непроста розмова з дружиною. Вона сказала, що розлучається з ним, бо він посмів всю їхню домашню арифметику на загал винести.
Іван цього разу не вважав, що зробив щось не так, а якщо хоче дружина – то нехай розлучається, бо вже і справді неабияк набридла її пісенька, які ж вони бідні і нещасні. А чому б не сказати правду, або хоча б промовчати? Навіщо постійно прибіднятися і ставити його перед чужими людьми в незручне становище?
Олеся Біла.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
