fbpx

Зовиця запросила нас на день народження її сина. Хлопцеві виповнюється п’ять років, так би мовити «ювілей.» У їхній родині прийнято всі свята відзначати в дорогих ресторанах, і виходить так, що ми приносимо найдешевші подарунки

В нашій сім’ї невеликий статок. Ми з чоловіком не розкошуємо, не скажу що бідуємо, але назвати нас заможними не можна. Працює тільки чоловік. Я ще в декреті з нашим сином.

Зарплата, на нас трьох, в середньому виходить близько шістнадцять тисяч. Іноді може бути двадцять. До всього, у нас квартира в кредиті, щомісяця ми виплачуємо кредит.

У нашому невеликому містечку більшість людей так живуть. І ось, нещодавно моя зовиця запросила нас на день народження її сина. Хлопцеві виповнюється п’ять років. Тут так би мовити «ювілей.» У їхній родині досить високий дохід. Обоє працюють. За словами чоловіка, заробляють на двох близько двох тисяч доларів.

Ольга з чоловіком живуть у власному будинку, мають машину, можуть собі дозволити відпочинок за кордоном кілька разів на рік. Ось сиджу і думаю: «Щоб подарувати?». Всі дні народження – і свої, і дитячі, вони святкують в дорогих ресторанах.

Ми не можемо собі дозволити витратити велику суму. Але і ганьбитися не хочеться. Особливо, знаючи сестру чоловіка. І Ольга, і її чоловік все завжди вимірюють в грошовому еквіваленті. Завжди після зустрічі з ними залишається неприємний осад.

Може саме тому так гостро постало це питання. Загалом, вирішили ми в минулому році подарувати їхньому синові машинку на пульті управління, ні, не маленьку, а такий добротний позашляховик за тисячу гривень. І солодощів трохи купили – думали, що цього вистачить.

Але наш подарунок племінник зламав за лічені хвилини. Ми дуже засмутилися. А його тато з усмішкою «Ну, а що ви хотіли від китайської підробки».

Потім дістав їх подарунок синові – величезний літак, який прямо таки, літав в повітрі. До того ж, одна бабуся подарувала велосипед, інша – планшет. Ми зрозуміли, що наш подарунок був найскромнішим. А Ольга з чоловіком навіть цього не скривали. Коли ми вже збиралися додому, Ольга демонстративно сказала синові, що на наступний раз дядько добре подумає і принесе щось значно краще.

Після цього випадку взагалі не хочеться до них йти, але треба. В крайньому випадку, так говорить чоловік. Бюджет у нас так і залишився скромним, більше півтори тисячі витратити на подарунок племіннику я не можу. По-моєму це і так багато, але що зараз купиш на менші гроші.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page