fbpx
Життєві історії
Зовиця попросила мого чоловіка, щоб він оформив для неї кредит. Сестра чоловіка обіцяла, що гроші віддаватиме вона. Роман мій не зміг відмовити сестрі, зробив все, як вона просила. Але вийшло все дуже недобре

Коли ми з моїм чоловіком Романом одружилися, то відразу орендували невеличку квартиру на окраїні міста. Але з часом моя бабуся покликала нас жити до себе.

Бабуся жила в двокімнатній квартирі, одна кімната була вільною. Моя бабуся мала двох доньок (моя мама з сестрою, моєю тіткою), тому квартира у спадок мала дістатися саме їм, але бабуся сказала, що поки ми житимемо з нею, то можемо відкладати гроші на своє житло, нам не доведеться платити за оренду і ми зможемо зекономити гарну суму грошей.

Ми з Романом погодилися жити з бабусею, її пропозиція дійсно була гарна для нас, адже розуміли, що якщо платитимемо таку оренду, то на своє житло назбираємо не скоро, якщо взагалі колись наскладаємо.

Ми стали відкладати гроші з чоловіком на своє житло. А рідна сестра мого чоловіка взяла квартиру в кредит.

Відсотки були великі, тому їм було дуже непросто, щоб вчасно вносити оплату за кредит, вони економили на всьому.

Одного разу сестра чоловіка прийшла до нас і стала просити, щоб ми взяли для них ще один кредит, адже в них в квартирі зовсім немає меблів, сплять вони на підлозі. Їм кредит поки не дають, тому вона просила, щоб брат, мій чоловік Роман, оформив його на себе, а вони платитимуть.

Ну як Роман міг відмовити рідній сестрі у такий непростий час? Він взяв в кредит 70 тисяч гривень, щоб сестра могла сплатити борг.

Перші пару місяців моя зовиця вносила платежі вчасно, а потім почалося: то в них зараз грошей немає, то дитині щось терміново потрібно купити, то зарплату затримують, то чоловіка з роботи звільнили.

Іноді нам доводилося платити за них, адже не було куди подітися, борг ж на чоловікові. А в кінці так і вийшло, що чоловік виплатив кредит за них, а вони нам ще довго повертали ті гроші малими частинами, навіть свекруха з пенсії щось віддавала.

Гроші вони нам повернули, звісно, але чого нам все це коштувало? Постійні нагадування, прохання, наче це нам потрібно було, а не їм.

А минулого тижня до нас прийшла в гості сестра чоловіка разом з свекрухою. Вони скаржилися, що її чоловік досі не може знайти роботу, він вже хоче йти працювати в таксі, але потрібно хоч якусь машину свою купити.

І стали обидві так гарно просити мого чоловіка, щоб він знову взяв кредит для зовиці, чоловік сестри вийде на роботу і відразу поверне нам гроші.

Роман мій, звісно, відмовився, сказав, що йому і минулого разу вистачило проблем і справу з сестрою і грошима він більше мати не хоче.

Свекруха й зовиця образилися дуже на нас і пішли відразу додому.

Відтоді моя свекруха щодня телефонує Роману і каже, що через нього тепер сестрі нічим платити навіть кредит за квартиру. тепер мій чоловік винен у всіх бідах сестри своєї.

Але я не розумію, чому ми маємо вирішувати проблеми зовиці?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page