Коли ми з моїм чоловіком Романом одружилися, то відразу орендували невеличку квартиру на окраїні міста. Але з часом моя бабуся покликала нас жити до себе.
Бабуся жила в двокімнатній квартирі, одна кімната була вільною. Моя бабуся мала двох доньок (моя мама з сестрою, моєю тіткою), тому квартира у спадок мала дістатися саме їм, але бабуся сказала, що поки ми житимемо з нею, то можемо відкладати гроші на своє житло, нам не доведеться платити за оренду і ми зможемо зекономити гарну суму грошей.
Ми з Романом погодилися жити з бабусею, її пропозиція дійсно була гарна для нас, адже розуміли, що якщо платитимемо таку оренду, то на своє житло назбираємо не скоро, якщо взагалі колись наскладаємо.
Ми стали відкладати гроші з чоловіком на своє житло. А рідна сестра мого чоловіка взяла квартиру в кредит.
Відсотки були великі, тому їм було дуже непросто, щоб вчасно вносити оплату за кредит, вони економили на всьому.
Одного разу сестра чоловіка прийшла до нас і стала просити, щоб ми взяли для них ще один кредит, адже в них в квартирі зовсім немає меблів, сплять вони на підлозі. Їм кредит поки не дають, тому вона просила, щоб брат, мій чоловік Роман, оформив його на себе, а вони платитимуть.
Ну як Роман міг відмовити рідній сестрі у такий непростий час? Він взяв в кредит 70 тисяч гривень, щоб сестра могла сплатити борг.
Перші пару місяців моя зовиця вносила платежі вчасно, а потім почалося: то в них зараз грошей немає, то дитині щось терміново потрібно купити, то зарплату затримують, то чоловіка з роботи звільнили.
Іноді нам доводилося платити за них, адже не було куди подітися, борг ж на чоловікові. А в кінці так і вийшло, що чоловік виплатив кредит за них, а вони нам ще довго повертали ті гроші малими частинами, навіть свекруха з пенсії щось віддавала.
Гроші вони нам повернули, звісно, але чого нам все це коштувало? Постійні нагадування, прохання, наче це нам потрібно було, а не їм.
А минулого тижня до нас прийшла в гості сестра чоловіка разом з свекрухою. Вони скаржилися, що її чоловік досі не може знайти роботу, він вже хоче йти працювати в таксі, але потрібно хоч якусь машину свою купити.
І стали обидві так гарно просити мого чоловіка, щоб він знову взяв кредит для зовиці, чоловік сестри вийде на роботу і відразу поверне нам гроші.
Роман мій, звісно, відмовився, сказав, що йому і минулого разу вистачило проблем і справу з сестрою і грошима він більше мати не хоче.
Свекруха й зовиця образилися дуже на нас і пішли відразу додому.
Відтоді моя свекруха щодня телефонує Роману і каже, що через нього тепер сестрі нічим платити навіть кредит за квартиру. тепер мій чоловік винен у всіх бідах сестри своєї.
Але я не розумію, чому ми маємо вирішувати проблеми зовиці?
Фото ілюстративне.