fbpx
Життєві історії
Зовиця мені нещодавно подзвонила. Свекруха занедужала і светра чоловіка стала просити, щоб я за нею доглядала, адже мені простіше, я з малою дитиною сиджу вдома, а вона на роботу ходить

Моя мама рік тому занедужала. Мені подзвонила рідна сестра, попросила, щоб я доглядала за нею. Мені було непросто, адже на руках маленька дитина, та сестра жила далеко і не могла забрати маму до себе. Я жила близько біля мами і погодилася.

Щодня я ходила до мами, прибирала, готувала їй їсти, бігала в магазин та аптеку. Мама шкодувала мене з дитиною, тому намагалася вставати і трохи щось робити сама, хоча їй було важко. Я прийду до неї, а вона мені вже картоплі начистить, чи посуд помиє.

– Вибач, донечко, що стільки турбот у тебе з’явилося через мене, – винувато щоразу мені казала мама.

Видно було, що вона дуже хотіла все робити сама, щоб в мене не було зайвих турбот. Хоча мені було важко, але я з теплотою і турботою дбала про свою маму.

Незабаром мама все робила сама вдома, хоч їй було непросто, а я раз в декілька днів прибігала до неї з дитям, приносила продукти їй і все необхідне.

Мама швидко відновилася і все стало добре.

Я трохи відпочила, як мені сестра чоловіка телефонує:

– Моя мама в стаціонарі, скоро її випишуть додому, але їй потрібний догляд. Фахівці їй сказали лише лежати. Доглянь за нею, ти ж знаєш, що потрібно робити. Он маму свою, як швидко ти на ноги поставила, ти з дитям вдома сидиш, а я на роботу ходжу.

Я пояснила зовиці, що їй буде легше за мамою доглядати, адже вона близько живе, щовечора після роботи може забігати, а мені з малою дитиною їздити щодня в інший кінець міста дуже непросто. Я погоджувалася їй допомагати, але лише декілька днів в тиждень. Думала так буде добре усім.

Та сестра чоловіка на мене образилася, ще й мамі про мене щось наговорила. Довго зі мною не розмовляли. Я пропонувала свою допомогу, та зовиця відмовлялася від усього.

Вже свекрусі стало краще, але вона так розлінилася, що сама вже нічого не хоче робити. Донька її й досі бігає до неї щодня, свекрусі сподобалася така турбота. Якщо вона рідної доньки не шкодує, то мені б і зовсім непросто прийшлося.

Вже моя мама ходила до свахи, просила, щоб вона сама щось робила, дала доньці відпочити, але та й слухати не хоче.

А потім зовиця з дитиною були в стаціонарі, я до свекрухи щодня не могла ходити. У неї одного разу закінчилися продукти і вона пішла по магазинах. Відтоді скрізь почала ходити і все сама робити.

Зараз сміється, дякує мені сестра чоловіка, каже, що мені потрібно було раніше так вчинити з її мамою.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page