– Я тішуся за тебе, донечко. Але будь обережна, бідні з багатими родичатися не дуже хочуть, – попередила мама Зоряну, коли та, щаслива, повідомила їй, що виходить заміж.
Багато років Зоряна з мамою жили вдвох. Було важко і фінансово, і морально, але вони справлялися. Мамі потрібен був постійний догляд, бо вона багато років хворіла і далі своїх воріт не виходила.
Батька не було з ними вже багато років, він рано пішов у засвіти, і ця сумна подія ще більше підкосила здоров’я матері.
Донька була поряд і в усьому допомагала, але настав час, коли Зоряні потрібно було їхати в місто вчитися. Дівчині довелося вечорами підробляти, щоб платити сусідці за те, що вона дивиться за її матір’ю в час її відсутності.
Спочатку Зоряна влаштувалася на одну серйозну фірму прибирати, але коли вона закінчила університет з червоним дипломом, то її взяли на цю ж фірму в один з відділів.
Дівчина з таким завзяттям взялася до роботи, що стала дуже швидко просуватися кар’єрними сходинками, і непогано заробляти.
Першою серйозною покупкою Зоряни була машина. Не нова, придбана з рук, але все ж. Просто їй треба було часто їздити до матері, а їзда автобусом забирала в неї чимало часу.
Якось до них в офіс приїхав син генерального директора. З Зоряною він випадково зіштовхнувся в коридорі. І хоч їхня зустріч була випадковою, та стала для них обох доленосною.
Молоді люди зустрілися поглядами, Олег не міг відвести очей від Зоряни, особливо йому було дивним поєднання: голубі очі і смоляно-чорна коса, такого він раніше ніколи не бачив.
Зоряні молодий чоловік теж симпатичним видався. Олег запропонував Зоряні випити кави в обідню перерву. Вона погодилася, бо спочатку не знала, хто він. А коли дізналася, було вже пізно, бо почуття між ними спалахнули з такою силою, що їх не можливо було зупинити.
За кілька місяців вони почали зустрічатися, а потім одружилися. Батько Олега керував не лише цією фірмою, у нього було кілька фірм та своїх заводів, він був надзвичайно багатим.
Саме тому вибір сина батькові не сподобався, він хотів багату невістку з інтелігентної родини. Та перечити сину він став, просто віддалився від молодих.
Після весілля ми стали жити в квартирі Олега. Житло було доволі велике, і Олег сам запропонував, щоб ми забрали мою маму до нас, бо йому було шкода дивитися на те, як дружина щодня їздить в село, хвилюючись за маму.
Та літня жінка не захотіла переїжджати в квартиру зятя, щоб не заважати щастю молодих. А Зоряна платила сусідці за те, щоб вона допомагала матері, і сама часто приїжджала, щоб мама не почувалася самотньою.
А одного разу Зоряна затрималася на роботі, і не встигла поїхати в село. Зранку вона зателефонувала матері, а вона слухавку не бере. Донька почала переживати, вона попросила чоловіка, щоб він з нею разом поїхав до матері додому, але двері також ніхто не відчинив.
Сусідка сказала, що приїжджав якийсь імпозантний чоловік, він вигнав жінку на візку на вулицю. Він репетував на все подвір’я, щоб вона більше не лізла в сім’ю його сина.
Зоряна відразу зрозуміла, що йдеться про свекра, тож помчала до нього на роботу. Він спокійно відповів:
– Твоя мати – тягар. Чому вона тягне гроші з кишені мого сина? Мене це не влаштовує! А якщо захочу – взагалі вас звільню, і робіть, що хочете!
Зоряна не стала чекати, поки свекор її звільнить, і сама написала заяву на звільнення. А потім знову поїхала в село шукати маму, бо не розуміла, куди вона могла дітися.
На щастя, коли Зоряна приїхала вдруге, мама уже була вдома. Пояснила, що вона хотіла спробувати свої сили, подивитися як далеко вона може заїхати сама на своєму візочку.
Донька була щаслива, що з мамою все гаразд. Вона вирішила побути якийсь час в селі, поряд з матусею.
Олег теж відразу приїхав. Зоряна йому пояснила, що вона справді любить його, але маму залишити не може.
Та Олег здивував дружину своєю відповіддю:
– Я знав, що ти приймеш таке рішення, тому я теж звільнився і залишив ключі від фірми. Батькам написав, що сина вони більше не мають, якщо для них гроші на першому місці.
Зоряна обійняла його і довго плакала на плечі. Такої підтримки від нього вона не очікувала.
Молоді зняли квартиру і стали жити як жили. Невдовзі Зоряна оголосила чоловікові, що вона чекає дитину, і не просто дитину, а двійню.
Зі сторони свекрів була повна мовчанка. Першою порушила тишу свекруха. Мама Олега попросила пробачити її чоловіка та зрозуміти. Пояснила, що він теж хотів би помиритися, але не може переступити через свою гордість. Свекор розумів, що наламав дров, але виходу із ситуації не бачив, просити прощення не вміє.
Зоряна вирішила набрати номер свекра. Коли він почув голоси дітей, він розплакався, свекор наче чекав на це. Відразу після телефонної розмови він приїхав до молодят і попросив пробачення у матері Зоряни, своєї свахи. До слова, раніше в його лексиконі й слова вибачте не було.
Щоб якось загладити свою вину, свекор купив сину і невістці дуже гарний будиночок за містом.
У Зоряни була умова – вона туди переїде лише із своєю мамою. Олег підтримав свою дружину.
Коли Зоряна народила двійнят, в їхньому домі нарешті запанувало щастя. Дідусь і дві бабусі не відходили від малюків.
Фірму свою свекор переписав на Олега, а сам вийшов на пенсію, адже хоче більше часу проводити зі своєю родиною.
Завдяки своїй невістці він, нехай і на схилі літ, але зрозумів, що є речі, цінніші за гроші – любов, взаєморозуміння, сімейна підтримка, здоров’я найрідніших людей.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
