Зоряна була видною дівчиною, красунею на все село. І характер мала запальний, так що байдужим до себе вона нікого не залишала.
Багато хлопців з села мріяли, що дівчина стане їхньою дружиною, але на них Зоряна навіть не дивилася. Їй хотілося чогось більшого, понад усе на світі вона прагнула поїхати з села і розпочати нове життя.
Коли Зоряна відмовила трьом хлопцям з їхнього села, інші вже навіть не пробували свататися до неї, бо розуміли, що запити у неї занадто високі.
Мама, яка сама ростила Зоряну, не раз говорила доньці, що пора вже заміж, он скільки хороших хлопців мріють з нею одружитися, але дівчина маму не слухала, вона знала собі своє – хоче багатого нареченого, який дасть їй все, і зразу. А жити в тотальній бідності, як її мама, вона не хоче.
Коли Зоряні було 25 років, їй таки пощастило зустріти принца. Олександр приїхав в село до товариша на дорогій чорній машині, і як побачив Зоряну, то сказав, що не відступиться, поки ця красуня не стане його дружиною.
А Зоряна навіть не думала відмовляти, адже Олександр був наче змальований з її дівочих мрій.
Вони навіть толком і не зустрічалися, Олександр забрав Зоряну в місто, і на тому все.
Мама і раділа за доньку, і не раділа. Її дуже бентежив той факт, що донька заміж не вийшла, то ж перед людьми сором.
Зоряна маму заспокоювала, що офіційне оформлення стосунків – це лише справа часу, і вони обов’язково поберуться, головне, що тепер у неї є все, про що вона мріяла – і квартира, і машина, і гроші.
Мама не заспокоїлася, і прямо спитала Олександра, коли той збирається одружуватися з її донькою. Зятю це не сподобалося, і він сказав Зоряні, що не хоче бачити її матір у своєму домі.
Так під впливом коханого Зоряна перестала спілкуватися з матір’ю.
Повернулася в село через довгих 10 років, тому що Олександр кинув її заради молодшої і красивішої. Одружені вони не були, то ж Зоряні нічого не залишалося, як їхати до мами.
Вона сподівалася почути від неї картання, а натомість мама лише обійняла її і сказала, що все буде добре.
Минув рік, і Зоряна сповістила мамі радісну новину – вона чекає дитину. Це і для неї самої стало несподіванкою, адже Олександр переконував її, що це через неї у них немає дітей. А тут таке диво, в 36 років!
Радісну новину Зоряна сповістила і Андрію, батьку дитини. Він відразу зробив їй пропозицію. А коли Зоряна запитала – чого ж він так довго тягнув, він відповів, що боявся отримати відмову.
Зоряна з Андрієм побралися, і стали жити по-сусідству з мамою. Андрій жив поряд, Зоряна йому завжди подобалася, але він не наважувався їй в цьому зізнатися. А тепер доля все розставила по своїх місцях.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна