Життя наче довга нива, наче рівне і однаково справедливе для всіх, але потрібно вгадати, де і коли звернути на правильну стежку.
Я думала, що у мене є все – двоє прекрасних дітей, турботливий та люблячий чоловік.
Наш шлюб з Олексієм тривав майже 20 років. Разом виховували дітей, відкладали кожну копійку на квартиру. Все було добре: діти росли, наш достаток ставав кращим.
Але життя змінилося. Останній рік все стало руйнуватися. Наші сварки ставали все сильніше.
Звичайно ми і до цього бувало не ладнали з Олексієм, але завжди знаходили компроміси і швидко мирилися. Адже разом ми прожили багато років, тому знали підхід один до одного.
За весь час нашого спільного життя було багато прекрасних моментів, які приємно згадувати.
Шкода, що все хороше рано чи пізно закінчується.
У момент, коли наше взаєморозуміння практично зійшло нанівець, я спробувала поговорити з чоловіком. Адже проблеми у наших відносинах почалися якось різко, наче між нами хтось пройшовся. Я запитала, в чому причина такого ставлення до мене.
Олексій чіткої і та зрозумілої відповіді не дав. Лише через місяць, чоловік зізнався мені, що вже давно хотів покинути сім’ю. У нього є інша жінка. Хоча, дивлячись в його очі я і так все прекрасно розуміла.
Я завжди його вважала мужньою, сміливою і рішучою людиною, але як справа дійшла до дійсно серйозних рішень, ці якості кудись поділися.
Я не стала влаштовувати істерику, за останній рік, напевно, морально я вже встигла підготуватися до такого рішення. Розлучилися ми мирно.
Дивлюся тепер на себе в зеркало і не знаю, що далі. Я вже не виглядаю так добре, у мене немає роботи. Гроші в дім завжди приносив чоловік. Я навіть не знаю куди і як платити кошти за комунальні послуги.
Добре хоч не залишилася я на вулиці. Я дуже засмучена, я нічого не вмію. Я доросла жінка, а не знаю, що мені робити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – hit.miformat.info
