fbpx
Життєві історії
Зі своєю мамою Рая не говорить вже багато років. – Я море в перший раз побачила тільки в 30 років, заміж так і не вийшла, дітей немає, та й не буде вже, у моєму віці й чоловіка не знайти, бо всі хороші вже поодружувалися. А все тому, що моя мама, коли була заміжньою, зустріла своє перше кохання

– А я, щиро кажучи, дуже заздрю ​​своїй рідній сестрі по батькові, – якось сказала мені моя 34-річна знайома Рая. – Знаю, що це недобре, але нічого не можу вдіяти. Їй всього зараз 26 років, у неї вже повний комплект: квартира, машина, робота, і все від тата. У дитинстві весь світ об’їздила з батьками, кожні канікули її кудись везли. Найприкріше, це те, що на її місці повинна бути я. Але не була. І все через свою рідну матір.

З матір’ю Рая не спілкується вже багато років. Ображена на неї за те, що та свого часу не зберегла сім’ю з її рідним батьком. Будучи вже заміжня і маючи дитину, мати Раї випадково зустріла своє перше кохання і не встояла. Чоловік, батько Раї, про все дізнався, такого вчинку він дружині не пробачив, зібрав речі і пішов. «Перше кохання», побачивши таку справу, що сім’я розпадається, теж буквально відразу ж пішов у своє життя, залишивши жінку саму з малою дитиною.

Виявилося, що згадати свою яскраву юність – це одне, а брати опіку в житті за жінкою з чужою дитиною – зовсім інша справа. До цього він виявився зовсім не готовий.

– Мати моя вчинила дуже не добре тоді по відношенню до мого рідного батька, – категорично заявляє Рая. – Не подумала тоді ні про кого зовсім. Ні про чоловіка, якого ось так залишила, ні про мене. У неї була сім’я гарна та повноцінна. І вона її розвалила сім’ю хорошу своїми руками.

Загалом, мати залишилася одна, а на дворі були важкі дев’яності роки, коли людям жилося дуже непросто, і вони з Раєю буквально жили лише на одному хлібі і воді – в основному, до речі, на аліменти батька, який довгі роки скромно працював на заводі, а після розлучення раптом, несподівано для всіх, зайнявся бізнесом і справи у нього пішли дуже добре, на подив усіх. Колишню дружину батько так і не пробачив, спілкуватися з нею відмовлявся категорично. Спілкування з донькою теж поступово зійшло нанівець, хоча гроші батько платив постіно, все, як годиться.

Аліменти, за словами самої Раї, були досить таки не великі, але достатні для того, щоб їм не працюючою матір’ю вистачало на досить скромне життя.

Батько не зменшив виплати навіть тоді, коли через кілька років одружився вдруге, і в другому шлюбі у нього народилася дочка Оленка. Але при цьому у Оленки з самого народження було все, що тільки можна собі уявити. Поїздки, одяг гарний і дорогий, свій комп’ютер і навіть мобільний телефон – в ті часи це було дуже по-багатому.

Оленка навчалася в кращій гімназії, куди її возив щоранку водій на іномарці, займалася тенісом і англійською, жила в будинку з служницею і не мала, здається, ніяких обов’язків, тільки права.

Рая ж з матір’ю жили «як всі». На їжу вистачало, на одяг з ринку більш-менш теж, дах над головою був, але не було ніякого добробуту, розваг, крім телевізора, і вже тим більше поїздок.

– Я море в перший раз побачила тільки в 30 років, уявляєш? – зітхає Рая. – Наше Чорне море! А у сестри в фейсбуці карта подорожей висить, десятки країн вона вже об’їздила. Океани, Європи, Діснейленди – де вона тільки не була.

При всьому при цьому на батька свого Рая зовсім не ображається – його, вважає вона, «можна зрозуміти». А ось мати. Рая про неї навіть говорити не хоче.

– Слухай, але ж матір’ю тобі вона була непоганою. Годувала, любила, ростила, як могла. У тебе, в принципі, було все, що потрібно для життя.

– А могло бути в рази більше, якби не моя власна мати і такий її нехороший вчинок, – сердиться Рая сама.

Рая і зараз живе скромно – платить кредит. Квартира у неї скромна і маленька, в новобудові на околиці, але навіть вона дається нелегко. Буквально останні копійки вона на той кредит віддає. Попереду ще кілька років борг той за квартиру оплачувати.

– Зараз, звичайно, набагато простіше, ніж на самому початку, – розповідає Рая. – Були місяці, коли я реально на хлібі та воді сиділа заради квартири. Але іншого виходу у мене не було. Заміж так і не вийшла, дитину не народила, не до цього було. Працювала лише на житло. Тепер уже, напевно, і не народжу, чоловіки хороші теж вже поодружувалися давно.

– Звернулася б до батька свого за допомогою, думаю не відмовив би він тобі.

– Як звернутися? «Завдяки» матері, ми тепер чужі люди. І тут я приходжу: «Тату, дай грошей на квартиру», так? З якого дива.

Аліменти батько Раї платив рівно до вісімнадцяти років, після чого всі зв’язки з родиною остаточно забувся.

– Якби мати не зробила б таку помилку свого часу, все зараз було б по-іншому, я б мала зовсім інше життя, – зітхає Рая.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page
facebook