Моя мама – заробітчанка. Вона 16 років була на заробітках в Італії, а тепер ми з чоловіком наполягли на тому, щоб вона поверталася додому. Мамі моїй 63 роки, вона планувала ще побути там, але ми настояли на тому, що треба їй повертатися.
Поїхала мама закордон заради мене, я в цьому просто впевнена, вона у мене – людина великої душі, завжди спочатку думає про інших, а про себе – в останню чергу.
Ростила мене мама одна, їй до труднощів було не звикати. Батько пішов від нас, коли я була ще маленька. Весь тягар турбот і клопотів ліг на плечі мами, яка від батька отримувала лише мізерні аліменти.
Житла свого у нас не було, ми жили на знімних квартирах. І лише після того, як не стало маминої бабусі, нам у спадок перейшла її однокімнатна квартира.
Коли я вийшла заміж, ми з чоловіком теж не мали де жити, от тоді мама і вирішила, що поїде заробляти нам на житло. Ми її про це не просили, бо планували самі усього досягти.
В принципі, так і сталося. Мама купила нам однокімнатну квартиру, але ми з чоловіком теж багато працювали, тому і самі з часом заробили собі на житло. А ті гроші, що мама відправляла, ми складали, хоча вона завжди наголошувала на тому, що висилає нам їх для того, щоб ми їх витрачали.
Та, чесно кажучи, жити за мамині гроші мені совість не дозволяла. Я розуміла, як важко даються мамі ці євро, тому у нас з чоловіком виник план – зробити мамі сюрприз, купити для неї будинок.
Останні роки, коли мама приїжджала на свята додому, ми помітили, що у них з татом мого чоловіка склалися особливі стосунки. Свекор вдівець, він давно живе сам, має окрему квартиру. А з моєю мамою їм завжди було про що поговорити.
Потім ми з чоловіком зрозуміли, що вони спілкуються весь рік, а не тільки тоді, коли мама приїжджає додому. Ми б хотіли, щоб вони були разом, але мама наполягала на тому, що хоче ще трохи щось заробити.
Тоді ми вирішили діяти: купили будинок і поставили маму перед фактом, що їй треба повертатися. Мама спочатку знітилася, а потім зраділа, вона навіть не сподівалася на те, що вдома на неї чекає такий сюрприз.
Мама одружилася із свекром, і тепер вони живуть разом в своєму будинку. Кличуть нас до себе, але ми відмовляємося, бо маємо свою квартиру, та й не хочемо заважати їхньому щастю. Дуже хочу, щоб моя мамочка хоч тепер стала щасливою і пожила трохи не для інших, а для себе.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
