З майбутнім чоловіком, Олександром, Оксана познайомилася в університеті. Родом вони були з різних міст. Якийсь час вони зустрічалися, але потім дівчина почала зустрічатися з іншим. Олександр засмутився, кинув навчання, і повернувся до себе додому.
Згодом у Олександра теж з’явилася інша дівчина. Однак обставини так склалися, що доля знову їх звела, Оксана переїхала до коханого і вони одружилися. Здавалося, що щастя і любові не буде меж. У молодих було окреме житло – батьки допомогли, була стабільна хороша зарплата – у обох, жити б та радіти, та тільки не було дітей.
Згодом подружжя змирилися з відсутністю дітей і вирішили, що тепер можна присвячувати весь свій час один одному. Десять років вони жили душа в душу, пережили багато труднощів, і здавалося, не розгубили ніжності і взаємної любові. Однак Оксана почала помічати, що чоловік став ставитися до неї якось відсторонено, не так тепло, як завжди.
Раніше зазвичай, приходячи з роботи, з ним можна було поговорити, розповісти про все. А тепер Олександр все частіше мовчав, уникав будь-яких розмов і навіть став залишатися на роботі довше, ніж зазвичай.
Зрозуміло, що першою думкою Оксани було те, що у нього хтось є. Намагалася стежити, читати листування в телефоні, прислухатися до його телефонних дзвінків. Але нічого вона не помітила. Оксана зовсім втратила спокій, і вона вирішила запитати чоловіка прямо. Відповідь її здивувала.
Чоловік повідомив, що у нього, звичайно ж, нікого немає, а ось у неї… Загалом він прочитав її листування в соціальних мережах і тепер все знає.
Оксана почала згадувати, що ж вона такого могла написати, що чоловік запідозрив її у всіх гріхах. Вона дуже любила чоловіка. Як і раніше.
Оксана дуже переживала, і ніяк не могла зрозуміти причину такого ставлення до себе чоловіка, адже вона любила тільки його, ні з ким не зустрічалася.
Вона багато разів намагалася з’ясувати у чоловіка, за що він став до неї так ставитися, але всякий раз отримувала відповідь: «Ти сама все знаєш». І більш того, чоловік навіть почав пропонувати розлучитися.
Правда, жити йому було ніде, і тому після розлучення Олександр збирався продовжувати жити в цій же самій квартирі. Сенсу в цьому Оксана не бачила і всякими силами намагалася відтягнути момент рішучих дій. Однак історія отримала несподіване продовження.
Одного разу Оксана завчасно поверталася з роботи. Вся занурена в свої сумні думки йшла по дорозі, майже дійшла до свого під’їзду, залишалося тільки звернути за ріг, як раптом помітила знайомий силует. Чоловік стояв біля будинку і розмовляв з жінкою.
Оксана швидко зробила крок вправо і зникла за широким деревом, щоб її не побачили. Однак вона звідти все прекрасно бачила і чула. Жінка була їй не знайома, Оксана її ніколи не бачила.
Поруч з нею була велика валіза. Вона активно щось говорила, а чоловік стояв, похнюпившись, і кивав головою. Потім він став умовляти незнайомку не хвилюватися і ще трохи почекати. А потім викликав їй таксі і вона поїхала. Чоловік зітхнув з полегшенням і увійшов до під’їзду.
Коли Оксана через кілька хвилин увійшла в квартиру він, як ні в чому не бувало, сидів у своєму кріслі, втупившись в смартфон.
– Нарешті я все зрозуміла, – сказала Оксана. – Ти звинуватив мене в тому, чого я не робила тому, що давно перестав любити мене, однак тобі треба було, щоб все сталося само собою, без твоєї участі, щоб я пішла сама, а ти залишився білий і пухнастий! Я розлучуся з тобою, тому що бачити тебе більше не хочу. А квартиру поділимо навпіл.
Далі було розлучення. Розподіл майна. Квартиру продали, гроші поділили. Оксана придбала собі однокімнатну квартиру на окраїні міста. А Олександр, відправився жити на знімну квартиру разом з своєю новою пасією.
Виявилося, що це і була та сама дівчина, з якою він зустрічався тоді, будучи студентом, коли вони з Оксаною тимчасово розлучилися. Тільки стосунки з нею не принесли йому щастя. А через багато років вони випадково зустрілися. Олександр їздив в гості до своїх рідних, і побачив її, а у Наталі якраз недавно відбулося розлучення з чоловіком. Він виставив її зі своєї житлоплощі без гроша, однак повертатися в крихітну квартирку до своїх родичів Наталя не збиралася.
Олександр їй сказав, що квартира, в якій він жив з Оксаною, належала йому, і у Наталі дозрів план. Для спілкування з нею Олександр придбав другий телефон. Однак вийшло все зовсім не так, як вона планувала. Олександру при розлученні дісталася сума за половину квартири, але нову він придбати не зміг. Такий розклад жінку не влаштував, тому вона в один з днів кинула Олександра і поїхала назад до свого міста.
А Оксана нічого. Погорювали трохи, та й все. Жінка вона була розважлива, розумна і їй вистачило сил зрозуміти, що все склалося не так вже й погано. Незабаром вона почала зустрічатися з хорошим чоловіком, Андрієм. Стосунки розвивалися красиво. Оксана переїхала до нього. Стали жити разом.
Вийти заміж за нього Оксана довго не погоджувалася, пам’ятаючи про минуле розчарування, проте жінку чекав новий подарунок долі – довгоочікувана радісна звістка про те, що у них з Андрієм скоро буде дитина. Оксана відкинула всі страхи і сумніви і відповіла Андрію згодою. Вона відчувала себе повністю щасливою, адже тепер у неї був люблячий чоловік і довгоочікувана дитина.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
