Моя рідна сестра відколи вийшла заміж, то так загордилася, що не хотіла з нами мати ніякої справи, вона як у нас в селі кажуть, нас “не взнавала”.
Світлана дуже вдало вийшла заміж, тому і одягла собі корону на голову. У її чоловіка був ковбасний цех, і грошей у них було дуже багато. Шикарний будинок, дорога машина, відпочинок за кордоном.
Хоч ми і жили в одному селі, але майже ніколи не зустрічалися, навіть на свята до нас Світлана приходила дуже неохоче, так, на годинку, щоб мама наша не образилася.
Жили сестра з чоловіком дуже заможно, але і мови не могло бути про те, щоб вони не те що мені, а мамі допомогли. На Великдень ми ковбасу на ринку за великі гроші купували, в той час як сестра з чоловіком мали цілий свій ковбасний цех.
Спочатку мені було образливо, навіть не за себе, а за маму, але з часом я змирилася і стала собі просто жити, не зважаючи на сестру.
Але останнім часом поведінка Світлани дуже змінилася. Вона стала частенько до нас заходити, начебто, просто так, поговорити. Але, знаючи її характер, я розуміла, що все це не просто так, і їй таки щось від мене треба.
Я не помилилася. Бо прийшла сестра до нас якось в неділю, і сказала, що має до мене серйозну розмову.
Світлана сказала, що їде до свого чоловіка за кордон (Останні 4 роки зять в Канаді був). І у неї до мене є прохання – щоб я з своїм чоловіком дивилася за їхнім будинком і їхньою господаркою.
– А чому ти не наймеш для цього людину? – кажу. – Ви ж на заводі людину відповідальну призначили?
– Ну, завод це інше. Це бізнес, гроші. А будинок? Ти що, хочеш, щоб я чужим людям гроші платила ні за що? – стала мене переконувати сестра.
І тут я все зрозуміла. Світлана хоче, щоб ми за усім її добром дивилися за “дякую”.
Я відмовилася, бо вважаю, що своїй сестрі я точно нічого не винна. Інша справа, якби між нами були справжні сестринські стосунки, то я б з радістю їй допомогла. А тепер нехай вирішує свої проблеми сама.
Думаю, що я правильно вчинила. Сестра на мене образилася, але нехай. Пішла вона від нас зі словами:
– Справжня сестра допомогла б!
А я собі подумала – хто б казав!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.