Днями мені зателефонувала родичка мого чоловіка і повідомила, що він дуже захворів, ситуація серйозна, і він кличе мене з дітьми приїхати, попрощатися.
Про нього я не згадувала багато років, відтоді як він так підло повівся зі мною.
Після 13-ти років шлюбу мій чоловік сказав, що йде з сім’ї, бо у нього є інша, а мене він ніколи не кохав.
У нас було троє дітей, молодшому сину було всього кілька місяців, а старшому – 12 років.
Жили ми з чоловіком не бідно, він був доволі багатою людиною. На той час ми мали і великий власний будинок, і Волгу, і багато землі.
Та при розлученні чоловік зробив так, що ні мені, ні нашим дітям нічого не дісталося.
Я зібрала діточок і повернулася до своїх батьків в село.
На чоловіка я їм ніколи слова поганого не сказала, але вони росли і самі бачили, що від батька немає ніякої допомоги.
Коли старші сини підросли, то самі спілкувались з ним – дуже їм його не вистачало, вони його любили.
Та сам чоловік якось не дуже охоче йшов на контакт з дітьми.
Коли вже майже закінчував школу молодший син, а це минуло 16 років з нашого розлучення, чоловік зробив спробу помиритися зі мною.
Плакав, каявся, казав, що зрозумів, що помилку зробив.
Та це все було не щиро. Просто на той час він посварився з своєю дружиною, і вирішив таким чином їй насолити.
Як тільки вони помирилися, він передумав повертатися до мене і до наших дітей.
У старших синів, які вже на той час були одруженими, залишився від цього гіркий присмак, а молодший тоді мені сказав, що він не вважає його за батька.
Роки йшли, у дітей свої дітки підросли, тепер у мене є багато внуків. Ми всі – одна велика дружна родина.
Зараз я на пенсії, давно живу сама. Заміж я так більше і не виходила.
Про свого чоловіка я більше нічого не чула. Знала лише, що з тією жінкою у них спільних дітей не було.
І коли він тяжко захворів, то дружина забрала від нього все, що могла, і пішла.
Тепер його доглядають діти його рідної сестри, він за це їм обіцяв свій будинок віддати.
Наші діти відразу сказали, що від такого батька їм нічого не треба, і доглядати його вони не будуть.
Через племінницю чоловік передав, що я – найкраща. Просив лише приїхати, щоб попрощатися.
Не знаю, що робити? Чи варто ворушити минуле?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
