Мені пощастило вийти заміж за хлопця, мама якого багато років жила і працювала за кордоном. Свекруха була на заробітках в Італії, особливо вона нам фінансово не допомагала, але ми жили самі в її квартирі, і нас це влаштовувало.
Коли ми ще зустрічалися з Тарасом, я була знайома з свекрухою лише з його розповідей. Ну мама як мама, працює, все що заробляє, на себе відразу і витрачає, до нашого одруження ставиться позитивно, то ж вона мені подобалася.
Вперше ми з нею зустрілися на весіллі, вона вразила мене тим, що була дуже доглянутою і виглядала значно молодшою за своїх ровесниць. І знову приємні враження, мама як мама, поплакала, привітала, поїхала знов заробляти. Вона тоді всі витрати на весілля взяла на себе, чим дуже нас потішила.
Вона поїхала, впустивши нас в свою квартиру. Жили ми з чоловіком добре, ніколи навіть не сперечалися, поки його мама не вирішила повернутися додому. Грошей вона напевно привезла багато, бо на роботу не йде, лише ходить по салонам краси і новий одяг собі купує. Я нічого не маю проти, адже вона ці гроші сама заробила, тепер має право витрачати їх на себе.
Нам вона фінансово не допомагає, але ми і не просимо, обоє працюємо, самі на себе заробляємо. Проте проблема виникла, і там, де ми її і не чекали зовсім. Свекруха не має чим зайнятися, і постійно втручається в наші справи. То я не так приготувала, то не так подала, то пил не витерла, то підлогу не помила. Почалася класика типу невістка-свекруха, через це наші з чоловіком стосунки сильно погіршилися.
Життя наше перетворилося на постійні виправдання з моєї сторони, що я не можу все встигати, бо працюю до вечора. А вчора мені все це набридло, я взяла на роботі вихідний, свекруха зранку пішла на манікюр і педикюр, я взялася до роботи – прибирала, мила, куховарила. На вечерю приготувала картоплю з м’ясом, але повернулася свекруха додому швидше за мого чоловіка і геть зіпсувала мені настрій. Вона почала мене картати, що я зовсім не дбаю про свого чоловіка, що картопля не зовсім корисна, особлива на вечерю.
Її можна зрозуміти, останні 10 років поки вона була в Італії, вона готувала лише італійську пасту, по нашому макарони, а картоплю італійці майже не їдять. Але в моїй сім’ї картопля була основною стравою, ми і дня не могли прожити без неї, то ж я і зараз багато страв готую на основі картоплі і нічого поганого в цьому не бачу.
Свекруха стала до плити, приготувала італійську пасту, якою ми і повечеряли. При цьому ще й прослухали лекцію про здорове харчування.
Не знаю, що тепер робити, з’їхати поки що у нас немає куди. Свекруха відчуває себе повноправною господинею і встановлює свої порядки, а в мене немає досвіду, як правильно вчинити в такій ситуації.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.