Витончений натяк …
У нічному купе поїзда їдуть чоловік і жінка. Їхати далеко. Познайомилися, розговорилися. За матеріалами
Щоб якось згаяти час, жінка почала розповідати притчу: «Пішов король у військовий похід, залишив свою дочку на вірного слугу і наказав йому виконувати всі її прохання, пригрозивши, в разі чого, відрyбати гoлову. Настала перша ніч. Принцеса кличе слугу в спальню. Слуга заходить. Принцеса лежить гoла на ліжку:
– Мені холодно!
Слуга знайшов у спальні покривало, накрив її і пішов.
На наступну ніч – та ж ситуація, але покривала в спальні немає. Слуга зриває з вікон штори і вкриває принцесу. На третю ніч і штор не було, довелося слузі зняти з себе одяг і вкрити принцесу.
На четвертий день повертається король з походу і питає слугу:
– Ну, доповідай слуга, як ти виконував свої обов’язки?
– Я виконав всі бажання принцеси.
– А ти що скажеш, дочко?
– Він не виконав жодного мого бажання!
– Тоді, готуйся слуга, – заявив король, – завтра вранці тобі кат відрyбає голoву.
Збентежений слуга пішов до мудреця, розповів історію, попросив пояснити, чому принцеса дала таку відповідь.
Мудрець вказав на стіп сіна:
– Бачиш той сніп?
– Бачу.
– Піди і з’їси його!
– Навіщо?
– Тому що ти – осел! »
Попутники посміялися над дурним слугою і продовжили шлях. Через кілька годин шляху жінці пора виходити. Чоловік допомагає їй винести важкі сумки і валізи. На пероні жінка простягає йому кілька банкнот.
Чоловік:
– Ну, що ви, я ж просто так вам допоміг!
– Ні, ви мене не зрозуміли! Це вам на сіно.